На моє велике здивування я зустрічаю графиню Мержевську на вулиці де Франс. Повернувшись до мами, відразу чую розмову про хворого графа — він послав...
Я похмура, як погода, і плакала стільки ж, скільки йшов дощ, — тобто не дуже. Хочу попросити маму влаштувати наше життя, жити пристойно — у мене вже...
Я йшла набережною до Сапоженікових. Нехай ніхто не дивується, що на вулицю де Франс я йду набережною, хоч сама живу на вулиці де Франс, — але ж я...
Жахливий вітер — я виходжу вся під вуаллю. Увечері в опері тільки з Сашею (блакитна сукня, моя зачіска, добре) — «Севільський цирульник», і Дорі...
Адам п'яний, піч ні на що не годиться, і ми без обіду. Треба знати, що коли я голодна, я стаю лютою або ж плачу — сьогодні я плакала. Мама їде до...
Дощ, дощ, дощ — як осінньої пори, яку я люблю. Саша з Надею везуть мене до цирку з дітьми (блакитна сукня, чорний оксамитовий капелюшок Діни, добре)...
Давно вже я не виходила під час прогулянки пішки — і сьогодні із задоволенням прогулялась у товаристві Рікар (англійки) і Віктора. Одні ним...
Маркевич приходить — я пригощаю його в Рюмпельмайєра; гуляю сама принаймні годину, під час якої не бачу нікого, але раптом згадую: замість того, щоб...
Я хотіла їхати до Сан-Ремо, але тітка, що повернулась вчора ввечері, спитала мене з ранку вже десять разів, чи їду я, хоча я й говорила «так» від...
Ми прогулювались — Надінька, Марі й я — у таку гарну недільну погоду й захоплювались Джоєю, цією чарівною істотою, — я особливо, аж до того, що...
О пів на дванадцяту вирушаю до Сан-Ремо з Надінькою та її дітьми — Саша поїхав учора (сіра сукня, добре).
Холод розбудив мене, і, попри тверді матраци й сумнівної якості простирадла, я насилу змусила себе встати.
Ще один день, проведений за апельсинами, омлетами й хлібом та за розмовами про Милорадовича. Невже мама так мало мене цінує, що цей шлюб так лежить...
Нарешті ми залишаємо це дороге Сан-Ремо — з деяким жалем через маму. Але уявіть собі: маленький польський педант був там, і його мати говорила з моєю...
Я гуляю з Сабатіні — нікого немає. О, яка нудьга!
Я ходила на урок до Лосселя.
Трохи гуляю (біла сукня, чорний оксамитовий капелюх, добре). Людей небагато, тобто не було нікого з моїх знайомих. Одіффер так довго не показується,...
Записку послали через Поля, але це негідне створіння й словом про неї не обмовилося, тож вийшло, ніби ми ухиляємося від оплати, і контролер віддав...
В Опері — «Дінора» (біла сукня, добре); зачіска ще тримається і мене прикрашає.
Беру Стьопу й Жюлі, вбраних, як і я, у сіре, і веду їх до Румпельмайера, де на нас дуже задивляються двоє смаглявих новачків.
На уроці латини мені погано, бо я *нездужаю*; першого дня я трохи страждаю.
Є новини, але почну з початку. Поки я грала на фортепіано, двері відчиняються, і, на мій великий подив, я бачу, як заходить мама, — але річ не в...
Любімов — бридкий чоловічок. Проте Діні слід було б поквапитися: якщо не помиляюся, їй двадцять; коли ми виїжджали з Одеси, казали, що вона однолітка...
Сіро, але тихо й м'яко; *я йду* віднести квиток у нашу ложу у Французькому театрі до де Музе, яка дуже довго мене не відпускає, потім іду з Надінькою...
Справді, найсолодші наші радощі — у спогадах, добрих чи байдужих.
Це мене зупиняє, я дивлюся на себе ще і ще, потім замислююся: навіщо, думаю я, я така гарна? Чи для того, щоб бачити, як найпотворніші й...
Здається, нарешті я торкаюсь того, чого так прагну, — але чи це справді так, і чи не впаду я знову з висоти своїх сподівань?
Я гуляю з Надінькою та Діною, Сашею і дітьми. Льовін і Люсі Дюран проїхали повз у відкритому возику в різнокольорових вбраннях. ==Це кокотки?== —...
Сімейна сцена: Саша побив Адама. Я надзвичайно рада — цей хам давно заслуговував, щоб його побили.
Коли Лоссель сказав Елені Говард, що вона гратиме за тим самим фортепіано, що й я, на матине, яке він хоче влаштувати для матерів — де гратимуть...
Я їду до церкви з дітьми, убраними в сіре, як і я.
Мені здається, я божеволію, — я молюся Богові, але ні на що не сподіваюсь, більше не вірю. Я більше ніж нещасна.
Лише о десятій я дізнаюсь, що сьогодні остання стрільба по голубах — кінцевий приз. Іду туди з тіткою і Надею (біла сукня, сірий капелюх, накладні...
Поль проводжає мене до Лосселя; повертаючись, я зустрічаю Терффідуа — в екіпажі й у циліндрі він справді гарніший, ніж пішки й у м'якому капелюсі.
Весь мій день пішов шкереберть — сплю до дванадцятої. О п'ятій виїжджаю верхи, але мені дали кепську шкапу, з якої я злізаю майже одразу, як сіла....
Мій щоденник, мій повірений, мій розрадник — до нього я вдаюся, коли мені надто зле, а це — щовечора.
Недарма я казала, що щось зміниться. Веселилась по-королівськи. І як мало потрібно для моїх веселощів.
Я йду до церкви з Діною (біла сукня, солом'яний капелюх, добре). Говарди вмирали від заздрощів — я була гарна, я це знаю. На музику з Марі і Ольгою —...
Ми з Марі почали портрет Ольги. У цієї маленької — виразний профіль, гарний для вивчення. Після обіду ми перебираємось до Ніни з мольбертами й усім...
Мій клятий брат їде до Росії з Сашею. Ця тварина витягує гроші з усього. Щойно продав мені свої Дюма, Гюго і В. Скотта за шістдесят франків....
Вчора ввечері замість того, щоб лягти спати, я заходилась читати:
Безперечно, у мене сильний характер! Усі плакали — навіть панна Катерина, гувернантка дітей, навіть пси, — а я ні; я, навпаки, була спокійна й...
Тітка теж у Каннах, тож *сама-самісінька я* (біла сукня); іду гуляти з татом, потім приходить Сабатіні, і я йду з нею.