❦
Вівторок, 23 березня 1875
Mardi, 23 mars 1875
Лише о десятій я дізнаюсь, що сьогодні остання стрільба по голубах1 — кінцевий приз. Іду туди з тіткою і Надею (біла сукня, сірий капелюх, накладні кучері, добре).
A dix heures seulement j’apprends que c’est aujourd’hui qu’est le dernier Tir aux pigeons, le Prix de clôture. J’y vais avec ma tante, et Nadia (robe blanche, chapeau gris, boucles fausses, bien).
Ми з Надею спускаємось до тиру; десь посередині спуску людина, що приймає квитки, біжить за нами навздогін і питає, чи я не дочка принца Фюрстенберзького, — бо принц заплатив за квиток своєї дочки і велів віддати квиток їй.
Nous, moi et Nadia descendons au Tir, vers le milieu de la descente, l’homme qui prend les billets court après nous et me demande si je ne suis pas la fille du prince de Furstenberg, parce que le prince a payé le billet de sa fille et a dit de le lui donner.
Я залишаюсь на тирі більше години і не нудьгую. Герцог Монтроузький2 стріляв — але я його не бачила; це той герцог, про якого ми говорили з Коліньйон.
Je reste au Tir plus d’une heure et ne m’ennuie pas. Le duc de Montrose tirait mais je ne l’ai pas vu, le duc dont nous avons parlé avec Collignon.
З часом я візьму Коліньйон до себе — це приємна особа, майже необхідна.
Avec le temps je prendrai Collignon chez moi, c’est une personne agréable et presque nécessaire.
Не знаю чому, Надя весь час повторює «капітан Невілль» — це імʼя їй подобається, і ми раз у раз із цього сміємося. Фюрстенберзькі позаду нас і роздивляються мене, як тоді.
Je ne sais pourquoi Nadia répète sans cesse « capitaine Neville » ce nom lui plaît et nous en rions tout le temps. Les Furstenberg sont derrière nous et m’examinent comme l’autre jour.
Я не гніваюсь — вони не нікчеми.
Je ne me fâche pas, ils ne sont pas des faquins.
Ближче до кінця я пожвавлююсь і язик у мене розвʼязується. Бо для мене чути й бачити англійців — велике задоволення.
Vers la fin je m’anime et ma langue se délie. C’est que pour moi voir et entendre des Anglais est un grand plaisir.
Перед відʼїздом ми обходимо сади, як дві маленькі дівчинки. Тітка приєднується до нас унизу.
Avant de partir, nous parcourons les jardins comme deux petites filles. Ma tante nous rejoint en bas.
О шостій ще світло — і ми можемо бачити наші ворота й огорожу, яку саме ставлять.
A six heures il fait encore jour, nous pouvons donc voir notre portail et la grille que l’on pose.
Увечері в опері «Граф Орі» (блакитна сукня). Дуже нудьгую і повертаюся зовсім нещасна.
Le soir à l’Opéra, « Il conte Ory », (robe bleue). Je m’ennuie beaucoup et rentre toute misérable.
Примітки
Стрільба по голубах — модний аристократичний спорт у Монте-Карло та Ніцці. ↩
Герцог Монтроузький — Джеймс Ґрем, шотландський пер. ↩