❦
Середа, 31 березня 1875
Mercredi, 31 mars 1875
Вчора ввечері замість того, щоб лягти спати, я заходилась читати:
Hier soir au lieu de me coucher je me mis à lire:
— Загину,3 — вигукнула я, — тільки я цього не хочу. Навіщо жити, якщо жити, як я живу. Ви всі думаєте, що мене можна берегти, як Діну, до двадцяти років. Жартуєш! Ви всі обіцяли, що коли я виросту — все буде; ну от, я виросла! І нічого нема. Слухайте, що я вам зараз кажу — слухайте, бо даю вам слово, що не жартую.4
— Je serai perdue, m’écriai-je seulement je ne veux pas ça. Pourquoi vivre, si c’est pour vivre comme moi. Vous pensez tous qu’on peut me conserver comme Dina jusqu’à vingt ans. Tu plaisantes ! Vous avez tous promis que quand j’aurai grandi, il y aurait tout, eh bien maintenant j’ai grandi ! Et il n’y a rien. Ecoutez ce que je vous dis maintenant et écoutez parce que je vous donne ma parole que je ne plaisante pas.
Почекаю до наступної зими — якщо взимку не буде нічого кращого. Це дуже легко зробити: там нагорі є мишʼяк і відмінний ціаністий калій5 — достатньо торкнутись ним язика, і все кінчено. Я не жартую — мені все набридло. Всі кажуть, що люблять. Ідіоти, егоїсти, прокляті демони!6 — Ще довго, вже лежачи в ліжку і погасивши світло, я бурмочу: Егоїсти, ідіоти, демони.7
J’attendrai jusqu’à l’hiver prochain, si l’hiver il n’y a rien de mieux. Cela se fait très facilement là en haut il y a de l’arsenic et du cyanure excellent, il suffit de toucher la langue et tout est fini. Je ne plaisante pas, j’en ai ai assez de tout. Ils disent tous qu’ils aiment. Les idiots, les égoïstes, les démons maudits ! Longtemps encore déjà couchée et ayant éteint les lumières, je murmure égoïstes, idiots, démons.
Справді, я втомилась від усіх цих прикрощів. Я відчуваю, що вмираю, — морально; фізично ж я, слава Богу, здорова, і біла й свіжа.
C’est qu’en vérité je suis lasse de toutes ces misères. Je me sens mourir, moralement car au physique je suis Dieu merci bien portante et blanche et fraîche.
Сьогодні відбувається це свято просто неба — у саду нашого сусіда Крама8. Мішель Боткін снідав у нас. Я іду на це свято (біла сукня, соломʼяний капелюх, добре). Дуже мило, але мені сумно. Проходить одна з Дюранів і вітає мене — я питаю, де її сестра Люсі. Люсі в Римі з Льовін.
Aujourd’hui a lieu cette fête champêtre, dans le jardin de notre voisin Kram. Michel Botkine a déjeuné chez nous. Je vais à cette fête (robe blanche, chapeau de paille, bien). C’est très gentil mais je suis triste. Passe une des Durand et me salue, je lui demande où est sa sœur Lucie. Lucie est à Rome avec les Lewin.
Я спитала про це тому, що казали, ніби Люсі виходить за Ґамбара — за цього багатія, цього мецената, цього грубіяна, цього невихованого.
Je lui ai demandé cela parce qu’on avait dit que Lucie épousait Gambard, ce richard, ce mécène, ce rustre, ce mal élevé.
Я повертаюсь на урок латини і потім виходжу, щоб замовити ложу у Французькому театрі. Принц Уельський там буде і замовив «Мадам Ерцгерцогиню»9. Я також замовила ложу в опері — діти підуть туди. Ці діти — я рада піти без них.
Je rentre pour mon latin et sors après pour prendre une loge au Français. Le prince de Galles y sera et a demandé « Madame l’archiduc ». J’avais aussi retenu une loge à l’Opéra, les enfants iront là. Ces enfants, je suis contente d’aller sans eux.
(Сукня соломʼяного кольору, соломʼяний капелюх, дуже добре.) Я справді дуже граційно вдягнена. Надя і Діна теж. Ближче до кінця першого акту принц входить, і я червонію від задоволення. Він сідає між двома дамами в чорному — мати і дочка, — потім кілька панів з Ярочевським10 у їхній ложі поруч. Подумати тільки, як пощастило цьому маленькому полякові! Ще недавно — нікчема навіть у Ніцці. Принц зустрічає його в паризькому клубі, виділяє його і програє йому сто тисяч франків — і так захоплюється ним, що бере з собою до Лондона.
(Robe paille, chapeau paille, très bien). Je suis en vérité très gracieusement habillée. Nadia et Dina viennent aussi. Vers la fin du premier acte le prince entre et je rougis de plaisir. Il se place entre deux dames toutes deux en noir, la mère et la fille, puis plusieurs messieurs avec Jarochewsky dans leur loge à côté. Quand on pense à la fortune de ce petite Polonais ! Un petit rien même à Nice. Le prince le rencontre dans un cercle de Paris, le remarque et lui perd cent mille francs et s’entiche tellement de lui que l’emmène à Londres.
Сьогодні ввечері він з ним — у антрактах виходить, курить з цим бридким малим, поводиться з ним як з другом. І от принц стане королем — і Ярочевський матиме блискуче становище при дворі. Друг короля — це чимало.
Ce soir il est avec lui, dans les entractes sort, fume avec ce petit vilain, le traite en ami. Et voilà le prince deviendra roi et Jarochewsky aura une position brillante à sa cour. Ami d’un roi ce n’est pas peu de chose.
Отже, є ж такі щасливці! А чому Бог не посилає мені нічого подібного? Так, але цей поляк — чоловік; він ходить до клубу, він буває у товаристві, тоді як я, нещасна, замкнена гірше, ніж у вʼязниці, схована краще, ніж у сералі!
Il y a donc des fortunés comme cela ! Et pourquoi Dieu ne m’envoie-t-il rien de pareil. Oui, mais ce Polonais est un homme, il va au cercle, il va dans le monde tandis que moi misérable que je suis, je suis enfermée pire que dans une prison, mieux cachée que dans un sérail !
У принца Уельського чарівні манери — але гарним його не назвеш. Він нижчий від середнього зросту, досить повний, з доволі гарним овальним обличчям, сірими очима, пронизливим поглядом11, орлиним носом, що трохи загинається, короткою білявою бородою і волоссям, о! волосся — ось чого йому бракує, його дуже мало, дуже. У нього високе чоло, трохи волосся над ним, яке він, однак, спромагається зачесати на проділ; потім — пустеля, а ззаду — ще волосся, доволі густе. Памʼятаю, в Баден-Бадені 1872 р. він був значно менш лисий. Чудовий вечір. Весела пʼєса і майбутній король! Кілька хвилин по тому, як сів, він підніс бінокль і зупинив його на мені. Спочатку я вирішила, що він дивиться поруч; але, придивившись до його бінокля, переконалась, що він справді спрямований на мене.
Le prince de Galles a des manières charmantes, on ne peut pas dire qu’il soit beau. Il est d’une taille au dessous de la moyenne, assez gros, il a une assez belle figure ovale, des yeux gris, keen eyes, un nez aquilin un peu recourbé, une barbe courte et blonde et des cheveux, oh ! les cheveux, c’est ce qui lui manque, il en a peu, très peu. Il a le front haut, quelques cheveux au-dessus, qu’il parvient cependant à diviser; puis il y a un désert, et par-derrière encore des cheveux, assez épais. Je me souviens à Baden-Baden en 1872 il était bien moins chauve. C’est une très agréable soirée que j’ai passée. Une pièce amusante et un futur roi ! Quelques minutes après s’être assis il prit le binocle et l’arrêta sur moi. Le premier moment j’ai cru qu’il regardait à côté, mais ayant fixé les yeux sur son binocle, je me suis assurée qu’il était bien dirigé sur moi.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Мишʼяк і ціанід — Марі пише, що вони є «там нагорі», у домі; навіщо їх там тримали, вона не пояснює. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Крам — сусід, чий сад приймає доброчинне свято. ↩
«Мадам Ерцгерцогиня» — оперета Оффенбаха (1874); принц Уельський замовив виставу. ↩
Ярочевський — польський аферист, що зблизився з принцем завдяки азартній грі в Парижі. ↩
В оригіналі англійською: «keen eyes». ↩