Жахливий вітер — я виходжу вся під вуаллю. Увечері в опері тільки з Сашею (блакитна сукня, моя зачіска, добре) — «Севільський цирульник», і Дорі співає Розіну; театр повний. Одіффер на своєму посту. Чому він здається мені менш гарним, ніж раніше? Я не наважувалась на нього дивитись — один раз, однак, я підняла очі, і він якраз тієї миті теж дивився на мене, і я порожевіла ще трохи. Дорі — перша весела, жива, граційна, дотепна Розіна, яку я бачу після Дезіре Арто. Публіка влаштувала їй справжній тріумф, і вона його заслужила; всі інші співаки теж запалились і старались щосили. Одне слово, сьогодні ввечері я слухала із задоволенням — уперше за дуже довгий час. Я купила пісеньку тенора Se il mio nome і тільки її й співаю, як колись On revient toujours.
Un vent abominable, je sors toute voilée. Le soir à l’opéra avec Sacha seulement (robe bleue, ma coiffure, bien) « Il barbiere » et Dory chante « La Rosina », le théâtre est plein. Audiffer à son poste. Pourquoi me semble t-il moins joli qu’avant ? Je n’osais pas le regarder, une fois pourtant j’ai levé les yeux, par hasard lui aussi me regardait en ce moment et je devins un peu plus rose que je n’étais. Dory est la première Rosina gaie, vive, gracieuse, spirituelle, que je vois depuis Désirée Artaud. Le public lui fit un vrai triomphe, et elle le méritait, tous les autres chanteurs se sont animés et ont fait tout pour bien faire. En un mot, c’est avec plaisir que j’ai écouté ce soir, la première fois depuis très longtemps. J’ai acheté la chanson du ténor Se il mio nome et je ne fais que la chanter comme jadis On revient toujours.