❦
Четвер, 4 березня 1875
Jeudi, 4 mars 1875
Нарешті ми залишаємо це дороге Сан-Ремо — з деяким жалем через маму. Але уявіть собі: маленький польський педант був там, і його мати говорила з моєю про шлюб свого сина. На превелике щастя я приїхала до Сан-Ремо за кілька годин після того, як він звідти виїхав.
Nous quittons enfin ce cher San Remo, avec quelque regret à cause de maman. Mais qu’on s’imagine une chose, c’est que le petit cuistre polonais était là et que sa mère a parlé à la mienne de marier son fils. Par un bonheur sans pareil je suis venue à San Remo quelques heures après qu’il en était sorti.
О другій годині в Монте-Карло — після проклятого міста, звідки виїжджаю, Монте-Карло видається мені розкішнішим, ніж будь-коли, і я ним захоплююся, ніби бачу вперше. Одразу йдемо снідати — це велике полегшення для мене: я ж не їла з неділі. Усе здавалося чудово поданим, і я вийшла з-за столу в якнайкращому настрої. Саша веде дітей у сад, а я — Надіньку до залів. Ми були біля столу для гри в тридцять-і-сорок1, коли я відчула, що на мене дивляться; я теж дивлюся — це Фюрстенберг, чоловік у капелюсі; я непомітно стиснула руку Надіньки, і ми пішли; я відчувала, що червонію, але погляд цього блондинчика переслідував мене — так що, мабуть, він помітив, як я зарумʼянилась. Трохи далі зустрічаю його святу родину, яка теж намагається роздивитись мене: стара розкрила очі ширше за інших. Не знаю, чому мені неприємно, коли вони мене так розглядають.
A deux heures à Monte-Carlo, après la maudite ville d’où je sors Monte-Carlo me paraît plus splendide que jamais et je l’admire comme si je le voyais pour la première fois. Aussitôt nous allâmes déjeuner ce qui fut un grand soulagement pour moi qui n’ai pas mangé depuis dimanche. Tout me parut admirablement servi et je sortis de table de la meilleure humeur du monde. Sacha conduit les enfants au jardin et moi je mène Nadinka dans les salons. Nous étions près d’une table de trente-et-quarante lorsque je sentis qu’on me regardait, je regarde à mon tour, c’est Furstenberg, l’homme au chapeau, je pressai imperceptiblement le bras de Nadinka et nous nous en allâmes, je me sentais rougir, mais le regard de ce blondet me suivait, en sorte que je crois qu’il m’a vue rosir. Un peu plus loin, je rencontre sa sainte famille, qui aussi s’impose à tâcher de me regarder, la vieille ouvrit les yeux plus que les autres. Je ne sais pourquoi il me déplaît d’être ainsi examinée par eux.
Потім я повела наших росіян на концерт, показала їм тир і всі тераси.
Je conduisis ensuite nos Russes au concert puis je leur montrai le Tir et toutes les terrasses.
О пів на пʼяту вирушаємо і о пів на шосту прибуваємо у наше добре місто Ніццу — найбридкіше з усіх для нашого неможливого становища.
A quatre heures et demie, nous partons et arrivons à cinq heures et demie en notre bonne ville de Nice, la plus exécrable de toutes pour notre position impossible.
Я горда тим, що жодної миті не забуваю ані свого приниження, ані свого кохання. Пишу до другої ночі і лягаю спати, ні про що не думаючи.
Je suis fière de ce que je n’oublie un instant ni mon humiliation ni mon amour. J’écris jusqu’à deux heures et me couche sans penser à rien.
Примітки
Тридцять-і-сорок (trente-et-quarante) — карткова гра, поширена в казино Монте-Карло. ↩