Бог навчає нас зневажати багатство тим, як Він його роздає (прочитано в романі-фейлетоні).
Ліхопой поїхав удосвіта, я навіть не була з ним чемна, гадаю, він поїхав трохи засмучений, бо відчуваю якісь докори сумління.
Лишаються тільки Олександр, його дружина, Гарницький і Мічка; усі вони ввечері їдуть. Є ще й дядько Микола.
Справді, Поль із дружиною живуть не в мирі. Мене страшенно дивує ця незгода, щовечора ми з мамою на всі лади намагаємося їх помирити — суворістю,...
Ми виїхали вчора, і ось ми в цій мерзенній Полтаві.
Отже, нежданно-негадано сьогодні ввечері бенкет.
Я збожеволію! До Салону мені лишиться тільки чотири місяці... Чи готувалася я до нього? Мені потрібно було б шість місяців, щоб отямитися!
Я в Парижі! Ми виїхали в четвер увечері. Микола й Мічка провели нас до першої станції, а Поль із дружиною — до Харкова.
Мені наснилася низка лиховісних снів, що мали віщувати щось жахливе. Це сталося, принаймні я гадаю, що це воно, хоча це лихо було передбачене, і я до...
Отже, віднині я буду менша за будь-кого, неповноцінна, каліка... Мені потрібні будуть поблажливість і сприяння рідних, делікатність чужих....
Пані Ґавіні приходила, тато дуже хворий, а я бачила Тоні й портрет.
Візит Сент-Амана, який страшенно піднесений тим, що знову нас бачить, і будує тисячу планів про новий «отель Рамбує» на вулиці Ампер. Найбільші...
Від сьогодні я працюю в Жюліана.
Хто ж мені пише, питаю я вас? Архітектор! Що це на нього найшло, на бідолашного хлопчину. А заразом і відповідь Жюліана на мого листа з Росії, якого...
Учора була друга вистава «Король бавиться», а заразом і п'ятдесятиріччя. Ясна річ, лож знайти не вдалося.
Я щойно з «Французького театру», друга вистава «Короля бавиться». Зіграно недобре, навіть дивно, що в такому театрі грають так погано. Ґо-Трибуле не...
Я не беру участі в конкурсі, але все одно працюю в майстерні, одна учениця позує мені, та ще й охоче, бо я віддам їй цей етюд.
Княгиня, Божидар і Черниська учора обідали в нас. Усі вважають, що я погладшала. Сент-Агат і Аделіна приходять перед обідом.
Тоні й Жюліан проводять вечір із нами, але оскільки я не маю ні етюдів, щоб показати, ні задумів, щоб винести на суд, мене це не цікавить.
Я працюю в оточенні двох-трьох жінок, які мене люблять, але перемовляються між собою й сміються, коли я не чую, що вони мені кажуть. Цей портрет я...
Тоні бачив іще не дописаний портрет і не визнав його дуже гарним. «Бачите, як важко знову взятися до справи, коли якийсь час не працював».
Сніжить. Увесь цей місяць буде жахливо темний, я б залюбки опинилася на півдні. Але це неможливо.
Я щойно прочитала одним духом «Онорину» і хотіла б володіти цією піднесеною красномовністю пера, щоб, читаючи мене, цікавилися моїм нікчемним...
Мама зустріла портрет образливою мовчанкою, потім ми покритикували зачіску, він її змінив, і сьогодні в бідолашного Тоні жахлива мігрень; але він...
Ми хвилину побалакали з Жюліаном, але вже без отих довгих розмов... Немає поживи, усе вже сказано, ми чекаємо, коли я працюватиму й творитиму. А...
Обід у зовсім вузькому колі — Тоні, Жюліан, Дюсотуа, Божидар, панна Вільв'єй та Еміль Бастьєн, що повернувся з села. О! я задоволена! Справжній брат...
Сент-Аман на сніданку, а потім приходить Соутцо. Йому доручають порозвішувати тарілки на стінах їдальні.
Сен-Марсо приходив!!!
Архітектор Бастьєн, який того вечора хвалився, що навчить мене перспективи, приходить дати урок, Божидар присутній. Але такі речі даються мені...
Зранку ми їдемо подивитися полотна, які справжній Бастьєн щойно привіз із села. Він тут, лагодить краї картин і деякі речі на задніх планах. Ми...
О! є про що розповісти. Ось уже тиждень у майстерні є одна юна панна на ім'я Фергар, близька подруга Брезло, якій я сказала, що Брезло про мене...
Справжній, єдиний, неповторний, великий Бастьєн приходить сьогодні.
Це похмура зневіра, кінець усьому, від неї в мене болить спина, ноги, волосся спадає пласке й пряме.
Але оскільки є ще й запрошення від Ґавіні, які мають авансцену Ротшильдів у «Французькому», доводиться встигнути на обидва. Я вдягаюся під пальто, і...
Я проспала до одинадцятої і нічого не можу їсти. У мене ще нічого не почато для Салону, і нічого не намічається, — це справжня мука...
Енгельгардти, Черницька, Байєль, Божидар та Аліса на обіді. Увечері я роблю начерки біля фортепіано з думкою про Салон. Це могло б вийти цікаво!
Отже, сьогодні ввечері в нас на обіді великий, справжній, єдиний, незрівнянний Бастьєн зі своїм братом.
Сент-Аман, Жері приходять заважати мені працювати.
Що ж, виявляється, я хвора, лікар, що мене лікує й мене не знає, не має жодного резону мене дурити; правий бік пошкоджено, легеня уражена, це ніколи...
Що ж, сьогодні ввечері, лягаючи спати, я накидала картину, яку хотіла б написати: чоловік у профіль і в тіні грає на фортепіано, двоє інших його...
Та хіба ж у цьому річ! У мене сухоти. Він сказав мені це сьогодні: лікуйтеся, треба спробувати одужати, ви про це пошкодуєте. Мій лікар — молодий...
Там, усередині, воно розвивається. Ну от, я вже починаю перебільшувати, та ні ж, це правда, воно розвивається, і я ніяк не можу взятися... [частина...
Надто темно, щоб писати, ми йдемо до церкви, а звідти до Ґавіні, де застаємо Жері. Жері, якому ми подарували срібний глек на згадку про Міз-Брен і...
Ґамбетта, що вже кілька днів був хворий чи поранений, щойно помер.
Увесь цей галас і газетні статті про смерть Ґамбетти ще не годні переконати, що це правда. Ця велика подія надто близько, про неї можна судити лише з...
Коли читаю газети, повні Ґамбетти, мені стискає голову, мов залізним обручем, патріотичні тиради, гучні слова — патріот, великий громадянин,...
Я бачила Жюліана, який мав у кишені статтю Пеллетана, що мене так зворушила, щоб мені її показати. Він каже мені, що я ніколи не звідаю справжньої...
Ґавіні проводить нас крізь привілейовані двері. Я відчувала, що бліднію вже у дворі, заклопотані люди, вінки, почервонілі очі і нарешті величний,...
Ми йдемо дивитися, як проходить процесія, з вікон пана Мариновича, посла Сербії та свояка княгині, вулиця Ріволі, 240. Важко було б улаштуватися...
Тепер читати газети цікаво: «Вольтер» доводить до сліз, «Фігаро» осушує сльози репортажем, може, й безстороннім, але таким, що відбирає ілюзії та...
Справді, цей чоловік сповнював собою Францію і майже всю Європу. Усі мають відчувати, що когось бракує; здається, ніби в газетах уже нема чого...
Нерво приходив із юнаком, який вестиме котильйон, щоб залагодити подробиці.
Ми йдемо до Опери, графиня де Кесслер прислала свою ложу, «Гамлет»; із чоловіків — мій батько й Сент-Аман. Повертаємося о пів на дванадцяту.
Мічка щойно прибув. Дім ходить ходором перед завтрашнім днем — пересувають меблі, вішають люстри, драпірування тощо. У нас просили силу-силенну...