❦
Неділя, 31 грудня 1882
Dimanche 31 décembre 1882
Надто темно, щоб писати, ми йдемо до церкви, а звідти до Ґавіні, де застаємо Жері. Жері, якому ми подарували срібний глек на згадку про Міз-Брен і який надіслав дуже велику коробку цукерок, як і пан де Морган. Сент-Аман подарував свій портрет у рамці, а далі, здається, і все. Ось уже півроку ми не подаємо ознак життя, з цим переїздом ніхто навіть не знає, чи ми ще існуємо в цьому Парижі.
Il fait trop sombre pour peindre, nous allons à l’église, de là chez les Gavini ou nous trouvons Géry. Géry auquel nous avons donné une cruche en argent en souvenir de Misé-Brun et qui a envoyé une très grosse boîte de bonbons ainsi que M. de Morgan. Saint Amand a donné son portrait encadré et puis je crois que c’est tout. Voilà six mois que nous n’avons donné signe de vie, avec ce déménagement on ne sait seulement pas si nous existons encore dans ce Paris.
А потім ми йдемо ще раз подивитися виставку на вулиці Сез. Бастьєн, Сен-Марсо й Казен1. Уперше я бачу живопис Казена і скорена, це поезія, але «Вечір у селі» Бастьєна ні в чому не поступається цьому професійному поетові на імʼя Казен, а зважте, що Бастьєна часто ганьбили титулом виконавця найвищого ґатунку.
Et puis nous allons revoir l’exposition de la rue de Sèze. Bastien, Saint Marceaux et Cazin. C’est pour la première fois que je vois de la peinture de Cazin et je suis conquise, c’est de la poésie mais le soir au village de Bastien ne le cède en rien à ce poète de profession appelé Cazin, et notez que Bastien a été souvent flétri du titre d’exécutant de 1 er ordre.
Там я проводжу безцінну годину, ось де насолоди. Панна де Вільвʼєй, що приходила до мене вчора, має рацію: ніхто ніколи не творив скульптури так, як Сен-Марсо. Слова, такі затерті й заяложені: це живе — тут цілком правдиві. А крім цієї головної якості, якої досить, щоб ущасливити митця, тут є глибина думки, напруга почуття, оте незбагненне щось, яке робить Сен-Марсо не просто людиною величезного таланту, а митцем-генієм.
Là je passe une heure précieuse, voilà des jouissances. Mlle de Villevieille qui est venue me voir hier a raison, on n’a jamais fait de la sculpture comme Saint Marceaux. Les mots si souvent employés et devenus banaux: c’est vivant sont là d’une vérité absolue. Et en outre de cette qualité maîtresse, et qui suffit pour rendre heureux un artiste, il y a là une profondeur de pensée, une intensité de sentiment, un je ne sais quoi de mystérieux qui ne fait pas de Saint Marceaux un homme d’un immense talent, mais qui en font un artiste de génie.
Тільки він іще молодий і живий, ось чому я начебто перебільшую. Часом я поставила б його вище за Бастьєна.
Seulement il est jeune encore et il est vivant, voilà pourquoi j’ai l’air d’exagérer. Par moments je le placerais au dessus de Bastien.
Тепер це невідчепна думка: мені конче потрібні картина одного й статуя другого. Торішній хлопчина під назвою «Пас-меш»2.
C’est une idée fixe à présent, il me faut un tableau de l’un et une statue de l’autre. Le gamin de l’année dernière, intitulé « Pas mèche ».
Ах! на це мені треба було б двадцять тисяч франків. Мені здається, що, якби вони в мене були, я весь час стояла б навколішки перед цими речами, я хотіла б спати в ногах картини й засинати та прокидатися, маючи це перед очима. Ми прогулялися пішки, подивитися на ятки, а священник обідає в нас. Учора були Енгельгардти, княгиня та Алексіс, які вважають, що я дуже погарнішала.
Ah ! il me faudrait pour cela vingt mille francs. Il me semble que je resterais tout le temps à genoux devant ces objets si je les avais, je voudrais dormir au pied du tableau et m’endormir et m’éveiller avec ça devant les yeux. Nous avons fait un tour à pied, voir des baraques et le prêtre dîne ici. Hier il y avait les Engelhardt, la princesse et Alexis qui me trouvent très embellie.
Примітки
Жан-Шарль Казен (1841–1901) — французький живописець атмосферних краєвидів і фігурних сцен. ↩
Картина Бастьєна-Лепажа «Pas mèche» («Нічого не вийде», 1881–1882), хлопчик, якого Марі 14 грудня назвала шедевром (097.0241); нині в Національній галереї Шотландії, Единбург. ↩