Календар
Я вчора не сказала того, чого хотіла! Я ніколи не можу говорити так, як думаю!
Я знайшла подругу, дівчину, в особі Голл. Тільки подумайте — вона п'є вишневий сироп, як я. Я її люблю, вона відверта й дуже мене любить. Це не на...
Я написала це, сміючись разом із Голл.
Я в Шланґенбаді! Як і чому — ось: бо не знаю чому, але мені нудно бути окремо від інших, і якщо вже страждати — краще страждати разом.
Животворне повітря, цілковитий спокій, мертва тиша, огидна музика, яку слід би заборонити заради хворих.
Берта пише мені. Її сестра, леді Педжет, померла. В тому ж будинку, що й ми, зупинився віконт де Гонто-Бірон, посол Франції в Берліні. Він вдовець і...
З такими черевичками, як у мене, ногам треба неодмінно дві години відпочинку на день, тобто дві години в капцях. Інакше стомлюєшся — ці високі...
Я не люблю Вісбаден, ми тут іще через мамин головний біль.
Пан і пані Батуріни снідали у нас. Дружина дуже балакуча, тож їй прощають образу, яку завдає очам її старе беззубе обличчя. Пан — непоганий малий,...
Давно змучена темним для мене питанням переходу від Імперії до монархії та остаточного роздроблення Італії, я взяла книгу Амеда Тьєрі і пішла до...
Я мовчала, і сьогодні ввечері у Вісбадені ми дізналися, що Шипка — у руках росіян, що турки розбиті (принаймні наразі) і що до нас прибувають великі...
Я проводжу найкращі роки так, що мене ніхто не бачить.
Щоранку до полудня, до першої години я блукаю лісом, мріючи над якоюсь з добрих книг про старовину й уявляючи собі дурниці. Доріфор Одоакр і...
«==Поза Римом із життя щось зникає. Тільки тут кожен день несе нам два проминулих тисячоліття.==»
Просто щоб сказати вам, що я ще існую, що мої матері стежать за тим, щоб я їла й тепло вдягалася в холод; решта їх мало цікавить, і щойно я замовкаю...
Вареники позаминулого вечора пробудили в мене пристрасть до скульптури. Але чи знаєте ви, що сьогодні вранці я пішла пішки до Швальбаха — з Діною і...
Повторили прогулянку до Швальбаха, але в екіпажі, і бачили тих самих людей, що й учора. Мені нездужалося, і ми повернулися рано.
Є дві речі, які треба зробити; поза ними — лише пригода, яка небезпечна, та випадок, на який не можна розраховувати. Роздобути рекомендаційного листа...
Іде дощ. Це собаче життя. Ця пані де Сталь зводить мене з розуму. «Сонце, любов і красні мистецтва наповнюють там життя».
Прикро бути по-справжньому чарівною, коли це по-справжньому марно — коли вже запізно.
У всіх книгах — нових чи вже прочитаних — щоразу, коли розповідають про те, як уперше бачать купол Святого Петра, я зворушуюся майже неймовірно —...
Як мало мій щоденник схожий на мене! Це не я пишу. Я вживаю вирази, виписую фрази надто манірно. Я дуже проста.
Сьогодні наш 30 серпня, день святого Олександра, свято нашого Імператора. Ми залишаємо Шланґенбад у святковому вбранні й їдемо прямо до церкви у...
Я на новому режимі: форсовані марші і товариство панянок. Мені здається, що фрейліною і протеже Імператриці була сама пані Гербель, а не її доньки....
Ми в Шланґенбаді, де також є Денгофф, Маркуар, П'єтро Антонеллі, Кампомаріно, Поль де Кассаньяк і Олександр. Олександр дуже худий і має хворобливий...
Мене будять цим листом. Мені снився Олександр. Олександр — чужинець, байдужий, і нічого більше. Я завжди дивуюся, що вважаю його таким близьким. Він...
Уранці йдемо гуляти з Лісандер; Лотрек з'являється в ==читальні== і веде нас дивитися якусь панораму. До нас трьох приєднується голландець Ланц, а...
На той випадок, якщо «Гретхен» Маркса сподобається нащадкам, прошу зауважити, що ця картина, яка на перший погляд здається дивною, три дні...
Ми в Гранд Готелі. Тут є люди з Риму — через що я поблажливіша до Парижа.
Якийсь старий ідіот при орденах сказав моїй покоївці, що я маю вигляд артистки. Ось як! Треба за собою стежити — мабуть, у мене якийсь неможливий...
Глибока огида до самої себе. Я ненавиджу все, що зробила, сказала і написала. Я ненавиджу себе — тому що не виправдала жодної зі своїх надій. Я...
Не знаю, як так виходить, але, по-моєму, мені хочеться залишитися в Парижі. Мені здається, що один рік в ательє Жюліана був би гарною основою. І не...
Лотрек усе пише. Якщо він справді нас любить — це зворушливо.
Обидва Ґонсалеси, потім Діас де Сорія. Я говорила уривчасто і була негарна.
Після листування з отцем Емілем де ла Мізер-е-Кор ось я отримую справжнього листа з Сімьє. Відповідь, як самі можете судити. Я добряче посміялася,...