❦
Субота, 8 вересня 1877
Samedi 8 septembre 1877
Прикро бути по-справжньому чарівною, коли це по-справжньому марно — коли вже запізно.
C’est dommage d’être vraiment ravissante quand c’est vraiment inutile, quand c’est trop tard.
Уже два дні не можу працювати, але займаюся дитячими витівками: ходжу по багнюці, заходжу до Діни й кидаю в її ванну (з якої вона щойно вийшла) все, що є в кімнаті, а потім посилаю до неї банщицю1; потім зіштовхую Пінчо з Пратером і підмовляю Пінчо вкусити Валіцького — за що Пінчо отримує від цього проклятого звіра ляпас по морді; тоді всі галасують про варварство Валіцького; читаю газети, що тільки й пишуть про похорон пана Тьєра, — через що дідусь вдає, що скипає від люті.
Je ne peux plus travailler depuis deux jours, mais je m’occupe à des enfantillages, tels que marcher dans la boue, entrer chez Dina et jeter dans son bain (dont elle venait de sortir) tout ce qu’il y avait dans la chambre, et puis lui envoyer la Bademeïsterin; ensuite faire quereller Pincio et Prater, et faire mordre Walitsky par Pincio qui reçoit de ce fichu-animal une tape sur le museau, alors tout le monde crie contre la barbarie de Walitsky, lire les journaux qui ne parlent que des funérailles de Monsieur Thiers ce dont grand-papa fait semblant d’enrager.
Серед усього цього отримую ось яку депешу [відсутня] — і вона оживляє мене настільки, що дратує, бо мама й інші думатимуть, що я цілком щаслива і що більше мені нічого не треба.
Au milieu de tout cela je reçois la dépêche que voici, [manque] et qui me ranime au point de me contrarier car maman et les autres vont croire que je suis parfaitement heureuse et que c’est tout ce qu’il me faut.
Річ у тім, що я непокоюся через Олександра — не за себе, а за своїх.
Le fait est que je suis inquiète d’Alexandre, pas pour moi mais pour les miens.
Я наговорила про це надто багато, щоб не мати дурного вигляду перед домашніми, якби щось змінилося... Це безглуздо, але вони вирішать, що мені соромно, — що доведе мене до сказу й справді присоромить мене, і все це, і тисяча подробиць і т. д.
J’en ai dit trop de choses pour ne pas avoir une sotte figure devant les gens de la maison si quelque changement venait à venir... C’est absurde, mais ils vont me croire honteuse, ce qui m’enragera et me rendra honteuse et tout cela et mille choses etc.
До Риму! Коли ж я буду в Римі, Боже мій!
A Rome ! Quand serai-je à Rome, Mon Dieu !
Ось мій крик вдень і вночі, скрізь, у кожну мить!
Voilà mon cri nuit et jour, partout, à chaque instant !
Примітки
В оригіналі німецькою: «Bademeisterin». ↩