❦
Четвер, 6 вересня 1877
Jeudi 6 septembre 1877
Є дві речі, які треба зробити; поза ними — лише пригода, яка небезпечна, та випадок, на який не можна розраховувати. Роздобути рекомендаційного листа до посольства в Римі — або, якщо це неможливо, залишитися в Парижі, де можна жити цілком непоміченою якщо не ходити ні в Буа, ні в Оперу, що мені неважко. На цьому я остаточно зупинилася, і пані моя мати теж. Я провела з нею весь день, щоб спонукати її до дії; ми не сварилися, і все йшло б дуже добре, якби вона не хворіла — особливо ввечері. Від учора вона майже не встає з ліжка.
Il y a deux choses à faire, en dehors desquelles il n’y a que l’aventure qui est dangereuse et le hasard sur lequel on ne peut pas compter. Se procurer une lettre de recommandation pour l’ambassade de Rome, ou, si c’est impossible, rester à Paris où l’on peut vivre entièrement inconnu à condition de n’aller ni au Bois ni à l’Opéra, ce qui m’est facile. C’est à quoi je me suis définitivement arrêtée et Madame ma mère aussi. Je suis restée toute la journée avec elle pour la faire agir, nous ne nous querellions pas et cela irait très bien si elle n’était pas malade, surtout dans la soirée. Depuis hier elle ne quitte presque pas le lit.
Відправила листа командору — разом із трьома-чотирма іншими.
J’ai fait expédier la lettre au commandeur, avec trois ou quatre autres.
Голл пише мені з Парижа, що вже залишила його. Є також листування з моїм вчителем Брюне, який складе мені каталог.
Hall m’écrit de Paris qu’elle a quitté à l’heure qu’il est. Il y a aussi une correspondance avec mon professeur Brunet, qui me fera le catalogue.
Навіщо так жити?..
A quoi bon vivre ainsi ?..
На щастя, з усім покінчено; і якщо листа не отримаю, то вирішила залишитися в Парижі, де вчитимуся і звідки влітку їздитиму розважатися на води. Усі примхи вичерпано, Росія, як і решта, підвела мене; я справді й остаточно виправилася і відчуваю, що настав нарешті час зупинитися. Мені майже девʼятнадцять, але зі своїми здібностями за два роки наздожену згаяне. І що довше чекатиму — то пізніше й важче. Це ясно.
Heureusement tout est fini, et si je n’ai pas la lettre je suis décidée de rester à Paris où j’étudierai et d’où pendant l’été j’irai m’amuser aux eaux. Toutes les fantaisies sont épuisées, la Russie comme les autres m’a fait défaut, je suis bel et bien corrigée et je sens que le moment est enfin venu de m’arrêter. J’ai près de dix-neuf ans, mais avec mes dispositions en deux années je rattraperai le temps perdu. Et plus j’attendrai, plus il sera tard et difficile. Ça c’est clair.
Отже, в імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа, і хай буде зі мною Божий захист. Це не скороминуще рішення, як стільки інших, — а остаточне.
Ainsi donc, au nom du Père, du Fils et du Saint Esprit et que la protection divine soit avec moi. Ce n’est pas une décision éphémère comme tant d’autres, mais définitive.