Виснажливий день: нашвидку поснідавши у Бенара, ми сідаємо на поїзд і вирушаємо до Севра.
За цю неділю я не вела щоденника — я була роздратована, пригнічена. Ми мали їхати до Шантійї, приїхали на вокзал, а поїзда вже не було. Я...
Я у простій і милій сукні з небіленого полотна від Кароліни. Дуже спекотно — було б нестерпно, якби це був не Париж.
Підсумую ці два дні кількома словами. Вчора в готелі сталася прикрість.
Перша ніч у готелі «Британські острови» виявилася непоганою. Мені наснився сон, весь пересипаний Вітґенштайном; до речі, відтоді як я говорила про...
Уперше за кілька днів виходжу о другій годині сама з мамою: ми заходили до Кароліни, до Кавалі — і нарешті до винуватця Ворта. Мама добре все...
Дізнаюся чудову історію: Поль відніс корпус свого годинника продавати — прийшов чоловік запитати, чи треба давати гроші, мама заборонила. Спочатку я...
Дощить (сіра сукня), з волоссям — страшенні труднощі. Мама і Діна поїхали до церкви першими, я — слідом з Полем, але запізнилася і не заходжу. Ідемо...
До Кароліни — я волію казати «Кароліна», ніж «Лафер'єр». Мама взяла ложу за сто двадцять франків на *Реквієм* на спомин про Мандзоні, Дж. Верді....
Диякон уже тут — ==напросився== піти слухати месу. Цей жалюгідний священик сп'янілий від самого себе; він вдає із себе розпещену дитину, саму...
Мені це байдуже. Хоча я й не король Дагобер, я одягла спідницю навиворіт — отже, чекала чогось неприємного. Але нічого не сталося, крім того, що я не...
Мені снилось, що Маченька хоче вийти заміж за офіцера — він лежав на землі в синьому, я її відраджувала, і раптом цей офіцер перетворився на гідру з...
«Кохання» Мішле вважаю прісним, нудним і брудним. Таке кохання відштовхнуло б від кохання.
Усі вийшли, крім мене і Поля: мама сказала, що поїде з Валіцьким послухати месу ще раз. Я попрацювала годину за піаніно, потім подумала, що сидіти...
GRAND PRIX DE PARIS; 1874, червень, 14.
Чекаючи, поки прийдуть по мене, дивлюся у вікно і бачу, як проходить безліч людей різного роду — і серед них принц Вітґенштайн: він обтирав спереду...
Дощить, холодно. Альфред примірює мені амазонку. Диякон неймовірно нахабний. Розсівся й грає в рулетку цілий день. Не хотів давати стіл для обіду — і...
З якими труднощами ми купуємо цю віллу 55! Але, дякувати Богу, гроші в дорозі, і з Його дозволу все буде добре.
Виходимо пізно. Поки мама була на прийомі в одного з цих шарлатанів, яких називають лікарями, — ми: я, Діна, Поль і диякон — залишилися біля підніжжя...
Грошей більше немає — це жахливо! Ніколи ще мені не було потрібно стільки речей і не хотілося їх так. Це найжорстокіше й найжалюгідніше становище у...
Пан де Вільмессан із «Figaro» виніс вирок. Мама пішла до нього, щоб попросити вмістити мого Дюсотуа в газеті — і розповіла йому справу. Але пан де...
Я спала в церкві, але мене чекав собачий ринок. Взяла Валіцького — і ми вирушили. Нічого путнього; і молодий бульдог, якого я повернулася купити з...
Це буде трохи важко: з понеділка 22-го я нічого не писала, а трапилося чимало — і найважливіше те, що ми вже не в Парижі; сьогодні, в середу 24...
Яке дивне містечко: біля джерела нікого, у садах нікого, у купальнях — кілька російських гіпопотамів, що горланять на всю горлянку. Нічого...
Дощить. Усі виходять раніше за мене й призначають мені зустріч у купальнях; у повному дощовому вбранні я прямую туди — залишаюся у вітальні, дивлюся...
Ми їдемо двома екіпажами — одним правлю я, іншим — Діна з Полем — дивитися чотири фонтани. Фонтани без води. Я чекала водоспадів, як у Баден-Бадені,...
«Герцог і герцогиня Гамільтон прибули до Англії зі Сходу» — так написано в «Дербі», наче повідомляють, що кобила пана Лефевра прибула до Єпсома після...
Ми обійшли всі крамниці зі спаськими розписними виробами. Я накупила багато всього — щоб роздарувати. Ми були у шевця, коли повз пройшла мадам...
Вчора ми довго розмовляли з мадам Базілевич — як на мене, вона не надто дотепна. Розповіла їй новини з Ніцци й про тамтешнє товариство.
Пан Боді — сухорлявий, в окулярах, удає з себе дотепника, маючи значно менше дотепності, *Англієць* — досить високий, досить огрядний, досить...
Перед кіоском на алеї — дитячий бал.
Спекотно, одягти нема чого — залишаюся вдома й милуюся своїми руками та золотими кучерями. Дуже захопливе заняття і мало не найулюбленіше.
Я була з Базілевич у маркізи — у неї вдома проводили газ. Коли ми вийшли на алею, все вже скінчилось. Англієць зробив великий гак, аби не зустрітися...