❦
Неділя, 21 червня 1874
Dimanche, 21 juin 1874
Я спала в церкві, але мене чекав собачий ринок. Взяла Валіцького — і ми вирушили. Нічого путнього; і молодий бульдог, якого я повернулася купити з мамою, був найприйнятніший. Цього молодого бульдога охрещено Баґателлю — це сучка. Я волію сучок, бо у них бувають цуценята, а я обожнюю молодих собак. Чорт нас поніс до Ботанічного саду, де, крім порожніх кліток, юрби нікчем і нестерпної спеки, ми нічого не побачили. Додайте до цього велику втому. Звідти — освіжитися в Лісі, але оскільки ми у фіакрі й я в коричневому капелюсі — освіження жалюгідне. Я бачила Шіме.
J’ai dormi [à] l’église, mais le marché aux chiens m’attendait. Je pris Walitsky et nous partîmes. Rien de bon, et [le] jeune chien bull, que je revins acheter avec maman était ce qu’il y avait de plus supportable. Ce jeune bull est baptisé Bagatelle, c’est une chienne. J’aime mieux les chiennes parce qu’elles ont des enfants et j’adore les jeunes chiens. Le diable nous poussa au Jardin des Plantes où excepté des cages vides, une foule de canailles et une chaleur atroce nous ne vîmes rien. Ajoutez à cela une grande fatigue. De là, nous rafraîchir au Bois, mais comme nous sommes en fiacre et moi en chapeau marron c’était un piteux rafraîchissement. J’ai vu Chimay.
Повертаємося й отримуємо депешу: тисяча франків. Змилуйся.1 Все одно я не зможу купити все, що хочу. Амазонка і сірий капелюх, ще одна сукня, пара чобіт — і ще кілька речей. Бо на цю тисячу франків треба відʼїжджати. Як безглуздо не мати грошей! Чи настане колись день, коли в них не буде потреби? Молю про це Бога — і не знаю, чи Він мене чує.
Nous rentrons et recevons une dépêche annonçant mille francs. Miséréré. Je ne pourrai tout de même pas acheter ce que je veux. Une amazone et chapeau gris, encore une robe, une paire de bottes, et plusieurs autres choses. Car pour ces mille francs il faut partir. Que c’est bête de manquer d’argent ! Est-ce qu’un jour viendra où je n’en manquerai plus ? Je prie pour cela Dieu et ne sais s’il m’entend.
Примітки
В оригіналі латиною: «Miséréré» — вигук відчаю. ↩