❦
Середа, 17 червня 1874
Mercredi, 17 juin 1874
З якими труднощами ми купуємо цю віллу 55! Але, дякувати Богу, гроші в дорозі, і з Його дозволу все буде добре.
Avec combien de difficultés nous achetons cette villa 55 ! Mais grâce à Dieu l’argent est en route et avec sa permission tout ira bien.
Читаю другий щоденник. У цій книзі я кілька разів освідчуюся Борелеві — цьому хамові, який ходить так негарно й кумедно. Принаймні видно, що я була щира. Борель був красивий, і я вважала його таким; то був час говорити надутим і пихатим стилем — час боротьби. Борель мені ще подобався, а тут зʼявився герцог Гамільтон. Це було погано. Як свічка, занурена у воду, димить і тріщить і іноді зберігає іскру — так Борель, занурений у герцога Гамільтона, задимів, затріщав — але зрештою згас. Тільки це не було... Зізнаюся, що люблю красивих чоловіків і вони завжди справляють певне враження, — але вони ще мусять бути такими, як мені подобається: красивих замало. Борель був пристойний — або, точніше, він був єдиним, кого я помічала. Але його хода — о! його хода.
Je lis le deuxième journal. Dans ce livre plusieurs fois je fais des déclarations à Boreel, ce paysan qui marche si laidement et si drôlement. Au moins on voit que j’étais franche. Ce Boreel était beau et je le trouvais tel; ce temps était pour parler d’un style ampoulé et boursouflé, le temps de la lutte. Boreel me plaisait encore et le duc de Hamilton avait paru. C’était mal Comme la bougie trempée dans de l’eau fume et craque et quelquefois conserve une étincelle, ainsi Boreel trempé dans le duc de Hamilton a fumé, craqué mais finit par finir. Seulement ce n’était pas... J’avoue que j’aime les hommes beaux et qu’ils produisent toujours un certain effet, mais ils doivent encore être comme j’aime, beaux ne suffit pas. Boreel était propre, ou pour mieux dire il était le seul que je remarquais. Mais sa démarche, oh ! sa démarche.
12 лютого. Герцог Гамільтон.
12 février Duc de Hamilton.
Виходжу з полудня. Їдемо до мадемуазель Рис — до її кузини; маленька американка така само кумедна, як у Ніцці.
Je sors depuis midi. Nous allons chez Mlle Rice, sa cousine, la petite Américaine est aussi drôle qu’à Nice.
Вони вважають мене велетенською як на пʼятнадцять років, а огрядна Рис сказала, що одна її подруга казала, що в мене найгарніша талія в Ніцці — у що охоче вірю. Були у Роя щодо огорожі — він представить нам малюнки й проєкти. Оскільки гроші надходять — усе інше йде на лад: сьогодні або завтра приходять плани кімнат, що замовив Дюваль; огорожу майже замовлено, сьогодні відправили з «Бон Марше» кілька необхідних речей для прислуги тощо — загалом усе йде на лад.
Elles me trouvent immense pour quinze ans, et la grasse Rice a dit qu’une de ses amies a dit que j’avais la plus jolie taille de Nice, ce que je crois sans peine. Nous étions chez Roy pour la grille, il nous soumettra des dessins et des projets. Puisque l’argent arrive, tout le reste marche; aujourd’hui ou demain arrivent les plans des chambres qu’a demandés Duval; la grille est presque commandée, aujourd’hui on a expédié du Bon Marché plusieurs articles nécessaires pour les domestiques etc. enfin tout marche.
Мама виводить мене з себе своїм ставленням до мене — своїм виттям1, своїми риданнями! О Боже мій!
Maman me rend furieuse avec ses manières envers moi, son hurlement, ses lamentations ! Oh mon Dieu !
Проїхалися Лісом — нікого знайомого, навіть Федюса не було.
Nous avons fait un tour au Bois, il n’y avait personne que je connaissais même Fedus manquait.
Ходила дивитися собак на авеню Гранд Арме: там є сетер, який мені подобається. Якби ми могли залишитися до неділі — пішла б на собачий ринок: дуже хочу ньюфаундленда. Я несамовито люблю собак, іграшки — і понад усе у світі — коней. Як би я хотіла мати коня.
Je suis allée voir des chiens avenue de la Grande Armée, il y a là un setter qui me plaît. Si nous pouvions rester jusqu’à dimanche j’irai au marché des chiens, car j’ai grande envie d’un terre-neuve. Je suis folle des chiens, des joujoux et pardessus tout au monde de chevaux. Comme je voudrais avoir un cheval.
Прочитала лише половину другого щоденника. Джоя сьогодні була майже брюнеткою і майже без фарби — що надало їй виразу простодушності.
Je n’ai pu lire que la moitié du deuxième journal. Gioia était presque brune aujourd’hui et presque peu peinte ce qui lui donna une expression de candeur.
Бачачи, як повільно їде Чорний Принц, я згадала, як швидко їздив герцог Гамільтон.
Je me suis souvenue de la rapidité avec laquelle allait le duc de Hamilton en voyant comme Blackprince va lentement.
Востаннє я бачила його, коли сама була верхи, — 12 лютого 1873 року; минуло вже пʼятнадцять місяців. Як давно! І в мені нічого не змінилося. Роблю трохи менше орфографічних наївностей — ось і все. Відтоді як я його більше не бачу, я бачу, наскільки... він мені подобається. Відтоді як я його більше не бачу — я бачу його найкраще.
La dernière fois que je le vis j’étais à cheval le 12 février 1873, il y a de cela quinze mois. Comme il y a longtemps ! Et rien n’est changé en moi. Je fais un peu moins de naïvetés orthographiques, voilà tout. C’est depuis que je ne le vois plus que je vois combien... il me plaît. C’est depuis que je ne le vois plus que je le vois le plus.
Відтоді як я його більше не бачу — я бачу, яким він є.
C’est depuis que je ne le vois plus que je vois ce qu’il est.
Відтоді як я його більше не бачу — вже й не кохаю, а обожнюю. Молю Бога не робити мене надто дотепною наступного року — бо я знову з цього сміятимусь. О ні, яка думка.
C’est depuis que je ne le vois plus, enfin que je ne l’aime plus mais je l’adore. Je prie Dieu de ne pas me faire trop spirituelle l’année prochaine, je me moquerai encore de cela, oh non, quelle idée.
Час, коли я його бачила, здається мені сном — і цей сон був такий схвильований і захоплений, що я не могла думати, як думаю зараз.
Le temps où je le voyais me paraît un rêve et ce rêve était tellement troublé et extasié que je ne pouvais pas penser, comme je pense maintenant.
Я бачила його, поверталася вся радісна, брала щоденник, писала: Яке щастя! Як я його кохаю! — з нескінченними знаками оклику2 — і годі.
Je le voyais, je rentrais toute joyeuse, je prenais mon journal, j’écrivais. Quel bonheur ! Comme je l’aime ! avec des points of admiration sans fin et voilà.
Усе моє життя, усі розваги були досі на вулиці. Ми нікого не знаємо. Це видно з мого щоденника. Починаю день прогулянкою і закінчую, повертаючись. Бо вдома — нічого. Ніхто до нас не приходить, ми нікого не знаємо. Ах! яке жалюгідне життя!
Toute ma vie, tous mes amusements ont été jusqu’à présent dans la rue. Nous ne connaissons personne. On peut le voir par mon journal. Je commence la journée par la promenade et je la finis en rentrant. Car dans l’intérieur il n’y a rien. Personne ne vient chez nous, nous ne connaissons personne. Ah ! quelle misérable vie !
Нещасний Родіонов тут — приходив до нас двічі, бідолаха.
Le malheureux Rodionoff est ici, il était venu deux fois chez nous, pauvre diable.
Мені весь час хочеться оплакувати наше життя — і цей настрій не минає вже три дні.
Je suis dans une humeur à me lamenter sur notre vie, depuis trois jours cette humeur ne change pas.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «points of admiration» (замість франц. points dʼexclamation). ↩