❦
Пʼятниця, 5 червня 1874
Vendredi, 5 juin 1874
Уперше за кілька днів виходжу о другій годині сама з мамою: ми заходили до Кароліни, до Кавалі — і нарешті до винуватця Ворта. Мама добре все сказала, нас щиро перепросили, особливо Оґюстін, яка хоче шити нам «гарненькі сукні» і «чи багато вам усього потрібно, тощо тощо». Вони дуже любʼязні, і я їх охоче пробачу.
Depuis plusieurs jours, je sors pour la première fois à deux heures seule avec maman, nous étions chez Caroline, chez Cavally; et enfin chez Worth le coupable. Maman a bien parlé, on s’est bien excusé, surtout Augustine qui veut nous faire « des jolies robes » « et avez-vous besoin de beaucoup de choses, etc. etc. » Il sont très aimables et je leur pardonnerai bien.
Завтра касир буде там о шостій, і зʼясування триватимуть.
Demain le caissier sera là pour six heures et les explications continueront.
Не знаю, що мені підказало, ніби висока, красива дама із золотавим волоссям — це герцогиня Манчестерська; це нісенітниця, адже вона в Англії. Діна їде з нами — цього разу ми не пішки, а у фіакрі; їдемо до крамниць або порцелянових майстерень вибирати купу речей і замовити дві вази з нашими портретами.
Je ne sais ce qui m’a dit que la dame anglaise, grande, belle, aux cheveux jaunes, est la duchesse de Manchester, c’est une bêtise puisqu’elle est en Angleterre, Dina vient avec nous, cette fois nous ne sommes plus à pied, mais en fiacre, on va dans des magasins ou fabriques de porcelaine choisir un tas de choses et commander deux vases avec nos portraits.
Я дочитала «Трьох мушкетерів» і почала «Двадцять років потому» — ну, це ж для мене нове, адже я не читала. Смерть Бекінгема завжди мене засмучує — вже вдруге натрапляю на неї.
J’ai fini « Les trois mousquetaires » et j’ai commencé « Vingt ans après » ; dame, c’est nouveau pour moi puisque je ne l’ai pas lu. La mort de Buckingham me fait toujours de la peine, voilà deux fois que je la rencontre.
Вечір ми проводимо так: мама читає газету й перебиває моє читання, Діна поглинає «Трьох мушкетерів», а я лежу на підлозі біля вікна й читаю «Двадцять років потому».
Nous passons notre soirée, maman à lire un journal et à interrompre ma lecture, Dina à dévorer « Les trois mousquetaires » et moi couchée par terre près de la fenêtre à lire « Vingt ans après. »
Я неспокійна й чекаю — не знаю чого; якби знала напевно, то й не тривожилася б.
Je suis agitée et j’attends je ne sais quoi, si je savais pour sûr ce que c’est je ne m’agiterais pas.
Думаю, що Гран-прі буде в неділю. Думаю — яка дурниця, я занедбала все, навіть конями більше не цікавлюся. Я занадто молода: хотіла б, щоб мені було шістнадцять, щоб сказати, що не живу, а животію, — бо не так слід жити в Парижі. Можна сміятися з мене, бо мені пʼятнадцять; у тридцять я скажу, мабуть, «двадцять» замість «шістнадцять». Але жити починати треба з шістнадцяти. Життя таке коротке! Тридцятирічні жінки кажуть, що в шістнадцять ще дитина; шістнадцятирічні — що в тридцять жінка вже стара. А я кажу, що живуть від шістнадцяти до сорока і часто далі — залежить від людини.
Je crois que le Grand Prix sera dimanche. Je crois, comme c’est bête, j’ai tout laissé, je ne m’occupe plus même de chevaux. Je suis trop jeune, je voudrais avoir seize ans pour dire que je ne vis pas mais que je végète, ce n’est pas comme cela qu’on doit vivre à Paris. On peut se moquer de moi, parce que j’ai quinze ans; à trente ans je dirai peut-être au lieu de seize, vingt. Mais seulement on doit commencer à vivre à seize ans. La vie est si courte ! Ce sont les femmes de trente ans qui disent qu’à seize ans on est enfant, et ce sont les enfants de seize ans qui disent qu’à trente ans la femme est vieille, mais moi, je dis qu’on vit depuis seize ans jusqu’à quarante ans et souvent plus loin, cela dépend de la personne.
У будь-якому разі благаю Бога — від якого лише й можу чогось чекати — захистити мене й бути добрим до мене.
Dans tous les cas je supplie Dieu de qui seul je puis attendre quelque chose, de me protéger et d’être bon pour moi.
Лише Він може зробити мене тим, ким я так палко хочу бути!
Lui seul peut me faire ce que je veux si ardemment être !