На моє велике здивування я зустрічаю графиню Мержеєвську на вулиці де Франс. Повернувшись до мами, відразу чую розмову про хворого графа — він послав...
Я похмура, як погода, і плакала стільки ж, скільки йшов дощ, — тобто не дуже. Хочу попросити маму влаштувати нас, жити пристойно — більше немає сил...
Я йшла набережною до Сапожнікових. Нехай не дивуються, бачачи мене, що я iду до вулиці де Франс через набережну, — я, що живу на вулиці де Франс. Але...
Жахливий вітер — я виходжу вся під вуаллю. Увечері в опері тільки з Сашею (блакитна сукня, моя зачіска, добре) — «Il barbiere», і Дорі співає «La...
Адам п'яний, піч ні на що не годиться, і ми без обіду. Треба знати, що коли я голодна, я стаю лютою або ж плачу — сьогодні я плакала. Мама їде до...
Дощ, дощ, дощ — як в осінній час, який я люблю. Саша з Надією везуть мене до цирку з дітьми (блакитна сукня, чорний оксамитовий капелюшок Діни,...
Давно вже я не виходила під час прогулянки пішки — і сьогодні з задоволенням прогулялась у компанії Рікар (англійки) і Віктора. Одні ним...
Маркевич приходить — я пригощаю його в Рюмпельмайєра; гуляю сама принаймні годину, під час якої не бачу нікого, але раптом згадую: замість того, щоб...
Я хотіла їхати до Сан-Ремо, але тітка, що повернулась вчора ввечері, спитала мене з ранку вже десять разів, чи їду я, хоча я й говорила «так» від...
Ми прогулювались — Надінька, Марі й я — в цю гарну недільну погоду й захоплювались Джоєю, цією чарівною істотою, — я особливо, аж до того, що визнаю...
О пів на дванадцяту вирушаю до Сан-Ремо з Надінькою та її дітьми — Саша поїхав учора (сіра сукня, добре).
Холод розбудив мене, і, попри тверді матраці й сумнівної якості простирадла, я насилу змусила себе встати.
Ще один день, що проходить у їжі апельсинів, омлетів і хліба та в розмовах про Мілорадовича. Невже мама так мало мене цінує, що цей шлюб займає її...
Нарешті ми залишаємо це дороге Сан-Ремо — з деяким жалем через маму. Але треба уявити собі одне: маленький польський педант був там, і його мати...
Я гуляю з Сабатіні — нікого немає. О, яка нудьга!
Я ходила на урок до Лауселя.
Я була так захоплена своїм личком, яке, без лестощів, було чарівним, що не могла нічим іншим займатись, як насолоджуватись задоволенням бачити себе...
Я гуляю з Надінькою та Діною, Сашею і дітьми. Льовін і Люсі Дюран проїхали повз у відкритому возику в різнокольорових вбраннях. *Це кокотки?* —...
Б'язіні погоджується на наші умови — залишилось лише сказати слово, і будівництво почнеться. У банку тут уже тридцять тисяч франків, готових на...
Коли Лауссель сказав Елені Говард, що вона гратиме за тим самим фортепіано, що й я, на матине, яке він хоче влаштувати для матерів — де гратимуть...
Я їду до церкви з дітьми, убраними в сіре, як і я.
Я думаю, що зійду з розуму — я молюся Богові, але ні на що не сподіваюсь, більше не вірю. Я більше ніж нещасна.
Лише о десятій я дізнаюсь, що сьогодні останній тир по голубах — кінцевий приз. Іду туди з тіткою і Надею (біла сукня, сірий капелюш, накладні...
Поль проводжає мене до Лауселя; повертаючись, я зустрічаю Терффідуа — він справді кращий у екіпажі і циліндрі, ніж пішки і в м'якому капелюсі.
Весь мій день перекинутий — сплю до дванадцятої. О п'ятій виходжу верхи, але мені дали погану тварину, яку я залишаю майже одразу після того, як...
Мій щоденник, мій повірений, мій утішитель — до нього я вдаюся, коли мені надто зле, а це — щовечора.
Я мала рацію, кажучи, що буде якась зміна. Веселилась по-королівськи. І як мало потрібно для мого веселощів.
Я йду до церкви з Діною (біла сукня, солом'яний капелюх, добре). Говарди вмирали від ревнощів — я була гарна, я це знаю. На музику з Марі і Ольгою —...
Ми з Марі почали портрет Ольги. У цієї маленької — виразний профіль, гарний для вивчення. Після обіду ми переносимось до Ніни зі своїми мольбертами...
Мій нікчемний брат їде до Росії з Сашею. Ця тварина витягує гроші з усього. Щойно продав мені свої Дюма, Гюго і В. Скотта за шістдесят франків....
Вчора ввечері замість того, щоб лягати спати, я заходилась читати:
Рішуче, у мене сильний характер! Усі плакали — навіть панна Катерина, гувернантка дітей, навіть пси, — а я ні; я, навпаки, була спокійна й весела....
(**Том IV**, продовження зі с. 360) поводиться як людина, що збирається щось оголосити. Мені соромно зізнатись, що моє серце забилось швидше, —...