Вівторок, 2 березня 1875

# Mardi, 2 mars 1875

Холод розбудив мене, і, попри тверді матраці й сумнівної якості простирадла, я насилу змусила себе встати.

Le froid me réveilla et, malgré les matelas durs et les draps douteux, j'eus de la peine à me lever.

Пелікан пише нам, щоб повідомити про заміжжя своєї доньки з молодшим морським офіцером пароплава Князь Пожарський, якимось Крессом. Велика новина! Після цього оголошення почали говорити про наші шлюби — Діни й мій. І мама врешті перейшла до того, з чого хотіла почати — до свого вічного Мілорадовича! Я слухала, усміхаючись, а Валіцький блазнював за своєю звичкою.

Pelikan nous écrit pour annoncer le mariage de sa fille avec un officier inférieur de marine du bâteau à vapeur *Prince Pojarski*, un nommé Cross. Belle affaire. A l'annonce de ce mariage on se mit à parler de nos mariages, de Dina et de moi. Et maman finit par où elle voulait commencer par son éternel Miloradovitch ! J'écoutais en souriant et Walitsky bouffonnait selon son habitude.

Я не виходжу ні зі свого довгого халата, який надає мені поважного вигляду — пошитий на старовинний лад, з коротким ліфом, таким коротким, що він сягає мені лише до середини талії, закінчуючись якраз під двома чарівними півкулями, міцними й рівними, як каже Сабле, — ні з кімнати.

Je ne sors ni de ma robe de chambre qui est longue et me donne un grand air étant faite à l'ancienne mode, le corsage court, si court qu'il me vient à la moitié de la taille finissant juste sous les deux globes charmants, assis et plantés, comme dit Sablé ni de la chambre.

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис