Понеділок, 1 березня 1875

О пів на дванадцяту вирушаю до Сан-Ремо з Надінькою та її дітьми — Саша поїхав учора (сіра сукня, добре).
Надінька питала мене про всілякі речі в дорозі — я ледве відповідала, думаючи про Гамільтона й про свій палець. Я вивихнула палець учора вранці, і це мене дуже турбує.
Думаю, годині о другій ми приїжджаємо. Мама живе в готелі Сан-Ремо на другому поверсі — щоб бути поближче до Боткіна, який приходить до неї щодня.
Знаходжу її краще, ніж у Ніці, — першим ділом я подивилась на її ясна, блідість яких так злякала мене в момент від'їзду. Роздягнулась і вдягнула мамин білий вишиваний кашміровий пеньюар, потім влаштувалась поряд із ліжком. Приблизно о шостій приходить тітка, і ми проводимо вечір у мами, говорячи про тисячу речей.
Кімнати, а надто ліжка — жахливі. О Італіє, Італіє, коли ж нарешті можна буде спати зручно під твоїм вічно блакитним небом!
Що до їжі — нема чого й думати: без хліба від російського пекаря, який тут для Імператриці, та омлетів, які ми самі робимо в каміні, можна було б умерти з голоду.

Примітки

Доктор Сергій Петрович Боткін (1832–1889) — видатний російський лікар, особистий лікар Імператриці.