[==H[is] G[race] t[he] D[uke] o[f] H[amilton]== Книга 29-а розпочата в середу, 20 січня 1875 р., завершена в четвер, 18 лютого 1875 р. Promenade des...
О шостій ми покинули цей блаженний «Гранд-Готель», а о сьомій із чвертю — прекрасний Париж.
Виходжу сама з Діною, потім ми заходимо по Марі й Ольгу, гуляємо з ними, а потім із пані Сапоженіковою, заходимо до Мортьє і до Менбі, де вона купує...
Ми займаємо місце в третьому ряду екіпажів, просто навпроти трибун, але, попри це, я не можу впізнати людей на трибунах. Усі на Варі, але нема такого...
Погода сіра, і я хотіла вийти; ледве я взялася до зачіски, як оголосили панну Коліньйон, а майже одночасно — пані Сапоженікову з дітьми. Коліньйон...
Вітер — більше ніж жахливий: щоб дати уявлення про його силу, скажу, що я наказала закрити екіпаж. Ми всі збожеволіли; всередині екіпажа коїлося щось...
О десятій — прогулянка з Сабатіні (сіра, добре). Тепло; диявола нема — нудьгую.
У мене перша «англійська прогулянка» з якоюсь молодою дурепою, що приходитиме тричі на тиждень.
Я відчуваю втому. Трохи болить голова.
Я зовсім змліла, і головний біль посилився. Гуляю з дітьми, ми обходимо все місто в пошуках доміно тощо.
Тітка, яка поїхала зустрічати Боткіна, побачила, як із вокзалу виходить Дорія — цього разу він справді приїхав, не те, що раніше.
Я купила два пасма волосся — довші за стан, à la Gioia, і збираюсь їх причепити. На голову хочу класти лише своє волосся, але дозволити фальшивому...
Я приготувала проносні цукерки для мого любого facchino — це зіпсує йому карнавал, бідоласі, але то буде дрібна й гидка помста; проте краще таке, ніж...
Я не думала їхати на бульвар, але о пів на третю приходить Поль із Марі, і ми їдемо. Та сама битва, що й вчора, — за дві години повертаємось.
О другій годині Марі, Ольга, я, Поль і Цима — двоє останніх у масках — виїжджаємо. Цього разу, попри шум, строкату юрбу і веселощі навколо, мені...
Ось день — так само безглуздий, як і попередні, але такий порожній від усього, що я не знаю, що й сказати.
Справжній вовчий холод; я йду півтори години з Англійкою, і, повертаючись, зустрічаю Надіньку, що виходить — іду з нею ще близько двох годин, що дає...
Я годину катаюся в екіпажі, потім вертаюся додому на урок Леклерка. Щодня вдома я ношу сукню, яку Діна викинула.
З незрівнянною радістю ==che mi rimetto a lavorare==.