[==H[is] G[race] t[he] D[uke] o[f] H[amilton]== Книга 29-а розпочата в середу, 20 січня 1875 р., завершена в четвер, 18 лютого 1875 р. Promenade des...
О шостій ми покинули це блаженне «Гранд-Готель», а о сьомій із чвертю — прекрасний Париж.
Виходжу сама з Діною, потім ми заходимо по Марі й Ольгу, гуляємо з ними, а потім із пані Сапоженіковою, заходимо до Мортьє і до Мобі, де вона купує...
Ми займаємо місце в третьому ряду екіпажів, прямо навпроти трибун, але, попри це, я не можу розпізнати людей на трибунах. Увесь світ на Варі, але...
Погода хмарна, і я хотіла ледь вийти; коли я робила зачіску, оголосили панну Коліньйон, і майже одночасно — пані Сапоженікову з дітьми. Коліньйон іде...
Вітер — більше ніж жахливий: щоб дати уявлення про його силу, скажу, що я наказала закрити екіпаж. Ми всі збожеволіли; всередині екіпажа панував...
О десятій — прогулянка з Сабатіні (сіра, добре). Тепло; диявола нема — нудьгую.
У мене перша «англійська прогулянка» з якоюсь молодою дурепою, що приходитиме тричі на тиждень.
Я відчуваю втому. Трохи болить голова.
Я зовсім змліла, і головний біль посилився. Гуляю з дітьми, ми обходимо все місто в пошуках доміно тощо.
Тітка, яка поїхала зустрічати Боткіна, побачила, як із вокзалу виходить Дорія — цього разу він справді приїхав, не те, що раніше.
Я купила два пасмо волосся — довших за зріст, à la Gioia, і збираюсь їх причепити. На голову хочу класти лише своє волосся, але дозволити фальшивому...
Я приготувала проносні цукерки для мого любого facchino — це зіпсує йому карнавал, бідоласі, але то буде дрібна й гидка помста; проте краще таке, ніж...
Я не думала їхати на бульвар, але о пів на третю приходить Поль із Марі, і ми їдемо. Та сама битва, що й вчора, — за дві години повертаємось.
О другій годині Марі, Ольга, я, Поль і Цима — двоє останніх у масках — виїжджаємо. Цього разу, попри шум, строкату юрбу і веселощі навколо, мені не...
Ось день — такий само безглуздий, як і попередні, але такий порожній від усього, що я не знаю, що й сказати.
Справжній вовчий холод; я йду годину й чверть з Англійкою, і, повертаючись, зустрічаю Надіньку, що виходить — іду з нею ще близько двох годин, що дає...
Я годину їду в екіпажі, потім повертаюсь до Леклерка. Кожного дня вдома я ношу сукню, яку Діна викинула.
C'est avec une joie sans pareille ==che mi rimetto a lavorare==.