❦
Середа, 4 липня 1877
Розмовляючи про Олександра, Жанвʼє де ла Мотта й одруження, дійшли до того — тобто я сказала, — що вийду заміж лише за пʼятсот тисяч франків ренти. Тут заговорили про великі статки у Франції, і баронеса розповіла про шлюби й нещастя маркіза де Прео і запропонувала його мені — жартома. Йому шістдесят пʼять років і шістсот тисяч франків ренти щонайменше. Я відповіла, що погоджуюся наперед, з обіцянкою вести свій салон як ніхто, бути доброчесною і т. д. і т. д. І я так і зробила б.Tout en causant d’Alexandre, de Janvier de la Motte et de mariage on en vint à dire, c’est-à-dire que j’ai dit que je n’épouserais que cinq cent mille francs de rente. Là-dessus on parla des grandes fortunes de France et la baronne raconta les mariages et les malheurs du marquis de Preaulx et me le proposa pour rire. Il a soixante-cinq ans et six cent mille francs de rente au moins. Je lui répondis que je l’acceptais d’avance avec promesse de faire figure de tenir mon salon comme personne, d’être sage etc. etc. Et je le ferais ainsi.
Ні, серйозно — ось це було б до мого смаку. Давня шляхта, розкішні замки, пишні особняки... стайні... коштовності.
Non, sérieusement, voilà quelque chose qui serait de mon goût. Noblesse ancienne, châteaux splendides, hôtels magnifiques... écuries... bijoux.
Ах! якби небо коли-небудь нагородило мене так за все те зло, що я зробила... Боже, як би це було прекрасно!
Ah! si jamais je méritais du ciel une telle récompense pour tout ce que j’ai fait de mal... Dieu que ce serait beau !
Це вам не Олександр! І як я відреклася б від усіх своїх вульгарних жартів, від усіх цих простих слів...
Ce n’est pas un Alexandre cela ! Et comme j’abjurerais toutes mes blagues vulgaires, tous ces mots communs...