❦
Субота, 16 червня 1877
Кляті читачі, чи чуєте ви наближення чогось цікавого? Чуєте чи ні — знайте: у вчорашньому переодяганні я й вирушила, тобто принцеса Зеретель вирушила до Монако зі своєю кузиною пані Кондаревою. Принцеса трохи тремтіла, входячи до цієї гральні,1 — тим більше що там були Лоренті, Даніс, дʼАспремон та інші. Коли принцеса, пані Кондарева, Башкирцева і Романова їхали у фіакрі до казино, їм назустріч промчав інший фіакр — із Лардерелем і Торлонією.Samedi 16 juin 1877
Я вже була готова розпинатися «про цю дивну пригоду» — про південний присмерк, світлячків, появу, розчарування тощо. Поява принцеси не справила іншого враження, крім нового обличчя й елегантної, можливо... вітряної жінки. Кузина мало говорила й, здавалося, показувала їй залу як господиня. Немеков вклонився пані Кондаревій, пані Булдакова теж — і всі постійні відвідувачі. Потім у неї спитали, хто я така. Пані Кондарева сказала, що це її кузина, принцеса Зеретель. (У неї є кузина з таким імʼям.)
J’étais déjà prête à m’étendre « sur cette aventure bizarre », le crépuscule du Midi, les lucioles, l’apparition, le désappointement etc. L’entrée de la princesse ne produisit d’autre effet que celui d’une nouvelle figure et d’une femme élégante et peut-être... évaporée. La cousine causait peu et avait l’air de lui faire les honneurs de la salle. Nemekoff a salué Mme Kondareff, Mme Bouldakoff aussi et tous les habitués. Puis on lui a demandé qui j’étais. Mme Kondareff dit que c’était sa cousine, la princesse Zeretel. (Elle a une cousine de ce nom).
— Вона черкешенка? — спитав Немеков.
- Elle est Circassiene ? demanda Nemekoff.
— Ні, народилася Базілевська, вийшла заміж на Кавказі, звідти й приїхала.
- Non, elle est née Basilewsky et mariée au Caucase d’où elle arrive.
— І вона грає?
- Et elle joue ?
— Ще ні.
- Pas encore.
— О, у вас вона матиме добру наставницю. Дуже гарна жінка.
- Oh ! elle a une bonne maîtresse en vous. C’est une bien jolie femme.
Те саме й з іншими: пані Булдакова підійшла сказати, що її переслідує якийсь чоловік, вражений красою принцеси. У всьому цьому на маму боляче було дивитися. Підійшовши до «тридцять та сорок»,2 ці дами впізнали навпроти себе Олександра — надзвичайно нервового, — який глянув на принцесу як на нову відвідувачку й повернувся до гри. Але з доном Клементе було інакше. Він підняв голову і — хоч погляд був швидким — нещасна принцеса подумала, що її впізнали, і не без підстав! Відразу ж проклятий Жид34 пішов сказати своєму другові, який жваво підвівся, підійшов до принцеси, оглянув її і, мабуть, переконавшись, повернувся грати.
De même avec les autres, Mme Bouldakoff vint dire qu’elle était tourmentée par un homme que la beauté de la princesse avait frappé. Dans tout cela maman était navrante à voir. En s’approchant du 30 et 40 ces dames reconnurent jouant en face d’elles Alexandre, excessivement nerveux, qui regarda la princesse comme toute nouvelle venue et se remit à jouer Mais il n’en fut pas de même de don Clemente. Il leva la tête et si rapide que fut son regard la malheureuse princesse se crut reconnue et avec raison ! Aussitôt le maudit Juif alla en parler à son ami qui se leva vivement, marcha jusqu’à la princesse, l’examina, et convaincu sans doute retourna jouer.
Поганий початок. Принцеса взялася грати й виставлятися якнайкраще, сподіваючись узяти зухвалістю, коли почула, як Лардерель, Торлонія і пані Башкирцева говорять про разючу схожість. Бідна жінка — мама — мала такий скутий і переляканий вигляд, що вже цього самого вистачило б, щоб розвіяти всі сумніви.
Voilà qui commençait mal. La princesse se mit à jouer et à se montrer de plus belle espérant payer d’audace, lorsqu’elle entendit Larderel, Torlonia et Mme Bashkirtseff parlant d’une ressemblance extraordinaire. La pauvre femme, maman, avait une mine si contrainte et si effrayée que cela seul aurait ôté les doutes.
Торлонія запевняв, що кілька подушок — дрібниця і що немає нічого простішого, ніж зробити фігуру повнішою.
Torlonia assurait que quelques coussins n’étaient pas une affaire et qu’il n’y avait rien de plus facile que de se grossir la taille.
Нещасна принцеса хотіла одного — знову побачити Олександра, як у день його відʼїзду до Відня. Позавчора його так їй очорнили, що сьогодні він здався їй чудовим — та й узагалі таким, яким він завжди був. Але те, що Жид її розкрив, псувало задоволення й наганяло страх. Цей чоловік — мій ворог, Бог знає чому. Олександр сказав мамі, що той тільки й робить, що наговорює на нас і нас ненавидить. Як дивно! Нехай би не приходив, не знався б — гаразд, як багато хто інший. Але він постійно мною переймається, опиняється, немов навмисно, там, де я, розповідає про мене мерзоти. Це незбагненно — хіба що він від мене сам не свій; я не боюся так говорити, бо нема чим пишатися: він не залицяється до мене, аж ніяк не лестить моєму самолюбству.
Ce que désirait la pauvre princesse c’était de revoir Alexandre, comme le jour de son départ pour Vienne. On le lui avait fait si laid avant-hier, qu’elle le trouva superbe aujourd’hui, elle le trouva d’ailleurs comme avant et comme toujours. Mais la découverte du Juif gâtait le plaisir en faisant peur. Cet homme est mon ennemi Dieu sait pourquoi. Alexandre a dit à maman qu’il ne s’occupe qu’à médire de nous et qu’il nous déteste. C’est si étrange ! Qu’il ne vienne pas, qu’il ne soit pas connu même, bien, comme tant d’autres. Mais lui il s’occupe constamment de moi, il se trouve comme exprès où je suis, il raconte des vilenies de moi. C’est inexplicable à moins qu’il ne soit fou de moi, je ne crains pas de le dire parce qu’il n’y a pas de quoi se vanter, qu’il ne me fait pas la cour, qu’il ne flatte aucunement ma vanité.
Кажу так, бо це єдине ймовірне пояснення цієї стійкої ненависті. А сьогодні ввечері — хто мене впізнав? Ніхто, клянуся — ніхто. Ніхто, крім Жида, — як йому це в голову прийшло? Отже, він думає про мене. Я була цілком інша; якби ні — ті, хто бачить мене щодня, запідозрили б.
Je le dis parce que c’est la seule explication probable de cette haine persistante. Et ce soir, qui m’a reconnue ? Personne, je le jure personne. Personne excepté le Juif, comment cette idée lui est venue ? Il pense donc à moi. J’étais entièrement changée, si je ne l’étais pas, d’autres qui me voient tous les jours auraient eu des soupçons.
Обожнюю бути ось так інкогніто. Чудово, так, але й чортівськи небезпечно. Скажете, що заради Олександра я кидаюся у вогонь. Я б і сама сказала — якби не робила майже того самого заради інших або й просто так. Кузина грала, а принцеса дивилася на Лардереля — завжди з тим самим спокійним і повним задоволенням, із тим самим тихим вдоволенням, що й у Неаполі, і з тим самим почуттям, ніби дивилася на власне відображення в день краси. Приїхали о десятій, останній потяг відправлявся о пів на дванадцяту — отже, принцеса провела у всіх на очах, в освітленій залі, з піднятою головою і стиснутими губами, півтори години. Лардерель вже був на платформі — ішов швидко з парасолею на плечі, мов з рушницею, і крок у крок за ним, на незмінній відстані, ішов Серафен. Я вже не памʼятаю, у якій пантомімі, у якому балеті, у якому водевілі бачила подібну погоню — або то була карикатура: Мілорд і його слуга. Зрештою Мілорд і його слуга розлучилися лише тоді, коли пані Башкирцева захопила Мілорда і мало не побігла з ним по платформі, здивувавши всіх постійних відвідувачів, які нічогісінько не розуміли в цьому безумстві або в цьому коханні до нового птаха.
J’adore être ainsi incognito. C’est adorable oui, mais aussi c’est diablement dangereux. Vous direz que pour Alexandre je me jette au feu. Je le dirais aussi si je n’avais pas fait presque la même chose pour d’autres ou pour rien. La cousine jouait et la princesse regardait Larderel, toujours avec le même plaisir calme et complet, avec le même contentement tranquille qu’à Naples et avec la même satisfaction que si elle eût regardé sa propre figure un jour de beauté. On était venu à dix heures, le dernier train partait à onze heures et demie par conséquent la princesse a passé une heure et demie sous les yeux de tous, dans une salle illuminée, la tête haute et la bouche pincée. Larderel était déjà sur la plateforme, marchant vite avec son parapluie en fusil, et suivi pas à pas et toujours à une distance égale de Séraphin. Je ne sais plus dans quelle pantomine, dans quel ballet, dans quel vaudeville, j’ai vu une course pareille; ou bien était-ce une caricature : Milord et son domestique. Enfin, Milord et son domestique ne se séparèrent que lorsque Mme Bashkirtseff s’accapara Milord et se mit à presque courir avec lui par la plateforme, étonnant tous les habitués qui ne comprenaient rien du tout à cette folie ou à cet amour pour ce nouvel oiseau.
Думаю, вони все ще сперечалися про принцесу; до того ж я попросила вдома переповісти мені все до краплі. Його представили тітці, яка суворо і поважно сказала, що він її не знає, — ось чому він дозволяє собі такі припущення...
Je crois qu’ils discutaient toujours sur la princesse, d’ailleurs je me suis tout fait raconter à la maison. On le présenta à ma tante qui sévère et grave lui dit qu’il ne la connaissait pas, c’est pour cela qu’il se permettait de faire de pareilles suppositions...
О, якби не Жид! Ви добре знаєте, як все вийшло з Біховцем! Ах, Жиде мого серррця... він мусить встрявати в усе.
Oh ! si ça n’avait pas été le Juif ! Vous savez bien comment cela s’est passé avec Bihovetz ! Ah ! Juif de mon coeurrrr... Il faut qu’il se mêle à tout.
— Гаразд, — сказав Лардерель, — щоб довести мені, що це не вона, запросіть мене у той самий вагон.
Enfin, dit Larderel, pour me prouver que ce n’est pas elle, invitez-moi dans le même wagon.
Мама запросила його з великою охотою. Принцеса, її кузина і пані Кондарева вже вмостилися, коли пані Башкирцева прийшла просити два місця — їх одразу ж надали.
Maman l’invita avec empressement. La princesse, sa cousine et Mme Kondareff étaient déjà installées lorsque Mme Bashkirtseff vint demander deux places, qu’on accorda aussitôt.
У будь-якому разі залишалося лише сміливо підставитися — якщо й був спосіб збити зі сліду, то саме цей.
Dans tous les cas il n’y avait plus qu’à s’exposer bravement, s’il y avait moyen de dérouter, c’était le seul.
навскоси
Але цьому Лардерелю мало б лестити, що заради нього роблять такі речі.
en travers Eh bien mais ce Larderel devait être flatté de voir qu’on faisait de telles choses pour lui.
— Принцесо, пані Кондарева, — сказала пані Башкирцева, — дозвольте представити вам пана графа де Лардереля.
- Princesse, Mme Kondareff, dit Mme Bashkirtseff permettez-moi de vous présenter M. le comte de Larderel
Обидві дами вклонилися. Пані Башкирцева хотіла стати між принцесою і графом, але обоє зробили такий рух, що вона залишила їх разом. Принцеса — з незворушною самовпевненістю, граф — як чоловік, що прийшов із цікавою справою. Він вдавався до всіляких хитрощів, щоб вона себе виказала: підводив розмову до неаполітанських епізодів, заплутував, забував імена, — але принцеса здивувалася лише один раз: коли він сказав, що панни рибалили в Сорренто самі. Вона обурилася. Вона також спитала, хто такий Серафен, імʼя якого так часто звучало.
Les deux dames saluèrent. Mme Bashkirtseff voulut s’interposer entre la princesse et le comte mais tous deux firent un tel mouvement qu’elle les laissa ensemble. La princesse avec un aplomb prodigieux, le comte comme un homme qui est là pour une affaire curieuse. Il faisait toutes sortes de tours pour que l’on se trahit, mettant la conversation sur des épisodes de Naples, embrouillant les choses, oubliant les noms, mais la princesse ne s’étonne qu’une fois, c’est lorsqu’il dit que les demoiselles étaient seules à la pêche à Sorrento. Elle en fut choquée. Elle demanda aussi qui était Séraphin dont le nom était prononcé si souvent.
— Це мій секретар, мадам.
- C’est mon secrétaire, Madame.
— Це його слуга! — сказала пані Башкирцева.
- C’est son domestique ! dit Mme Bashkirtseff.
— Мій особистий секретар, — наполіг Лардерель. І одразу: «Ось хто знає правопис».
- Mon secrétaire intime, appuya de nouveau Larderel. Et aussitôt : « En voilà un qui sait l’orthographe. »
Як він попросив вогню в пані Башкирцевої — так і принцеса попросила в нього.
Comme il avait demandé du feu à Mme Bashkirtseff la princesse lui en demanda à lui.
Він дивився пильно, а принцеса не ховалась анітрохи.
Il regardait fort et la princesse ne se cachait pas du tout.
Приїхавши до Ніцци, компанія розійшлась із звичайними любʼязностями, але оскільки хтось переслідував пані Кондареву і її кузину, вони зробили тридцять шість гаків різними вулицями, лякаючись найменшого фіакра, — тим часом пані Башкирцева та Романова забрали з собою Олександра.
Arrivée à Nice la société se sépara avec les politesses d’usage, mais comme il y avait quelqu’un à la poursuite de Mme Kondareff et de sa cousine, elles firent trente-six détours par toutes sortes de rues effrayées du moindre fiacre, pendant que Mmes Bashkirtseff et Romanoff emmenaient Alexandre.
Принцеса повернулась мов навіжена — вже наполовину роздягнена по дорозі, бо їй треба було приймати інших із вікна.
La princesse est rentrée comme une folle et à moitié déshabillée déjà en route car il lui fallait recevoir les autres de la fenêtre.
навскоси
Олександр каже, що воліє телеграф, а не пошту, бо службовці виправляють орфографічні помилки.
en travers Alexandre dit qu’il aime mieux le télégraphe que la poste parce que les employés corrigent les fautes d’orthographe.
на полях
(Прохання раз і назавжди — вимовляти і друкувати повні імена).
dans la marge (Prière une fois pour toujours de prononcer et d’imprimer les noms entiers).
На щастя, вони затрималися на пʼять хвилин — і я вже без гриму, в білому, стояла у вікні, коли мама і тітка підʼїхали з Мілордом і його слугою на козлах.
Heureusement ils tardèrent de cinq minutes de sorte que débarbouillée et en blanc j’étais à la fenêtre lorsque maman et ma tante arrivèrent avec Milord et son domestique sur le siège.
— Ще не спиш! — гукнула тітка.
- Pas encore couchée ! me cria ma tante.
— Ще ні, — відповіла я, — ви забрали ключі, я не пила чаю, ви знаєте, що це... хто з вами? Це ти, Валіцький?
- Pas encore, répondis-je, vous avez emporté les clefs, je n’ai pas eu de thé, vous savez que c’est... qui est avec vous ? C’est toi Walitsky ?
— Це граф де Лардерель, — сказала мама.
- C’est le comte de Larderel, dit maman.
— Без нісенітниць, прошу...
- Pas de bêtises, je vous prie...
— Це я, панно, добривечір, — сказав Олександр, вклоняючись, — ще у дворі, так само як і я ще у вікні!
- C’est moi, Mademoiselle, bonsoir, dit Alexandre en saluant, toujours dans la cour, de même que j’étais toujours à la fenêtre !
— Не може бути!
- Pas possible !
— Та звісно, це я.
- Mais oui, c’est moi.
— Як це так сталося?
- Et comment cela se fait-il ?
Коли я зійшла вниз, він уже був у курильній і просив ту знамениту карикатуру, про яку йому писали. Утім, він був пʼяний — я це помітила ще у вагоні.
Il était déjà dans le fumoir demandant la fameuse caricature dont on lui avait écrit, lorsque je suis descendue. Au surplus il était ivre ce dont je m’étais aperçue en wagon.
Загалом ні про що особливого не говорили, але між нами було кілька натяків — наче щоб позабавитись спогадом про дуже приємні речі.
On ne parla de rien en somme mais il y eut quelques allusions entre nous comme pour nous amuser au souvenir de choses très agréables.
Але цей маскарад, ця дрібна брехня, ця нескінченна інтрига заплутали мені голову, і я вже не знаю, що кажу.
Seulement cette mascarade, ces petits mensonges, cette intrigue perpétuelle m’ont embrouillé l’esprit et je ne sais plus ce que je dis.
Увесь час у вагоні він говорив так, ніби я підказувала йому слова, — щоб змусити пані Кондареву повірити в історію про його пропозицію, мою відмову тощо.
Tout le temps en wagon il a parlé comme si je lui soufflais les mots pour faire accroire à Mme Kondareff l’histoire de sa demande, de mon refus, etc.
Все це мене скомпрометує. З Лардерелем я тільки так і роблю, і — що дивно — я ні в чому себе не картаю і ні за що не каюся. Він мені здається настільки частиною мене, одним із своїх, що я б довірила йому все на світі, певна, що знайду в ньому захист і допомогу. Дивно, чи не правда?
Tout cela va me déconsidérer. Avec Larderel je n’en fais point d’autres et, ce qui est bizarre c’est que je ne me reproche rien et ne me repens de rien. Il me semble tellement une partie de moi, un des nôtres que je lui confierais tout au monde, certaine de trouver en lui protection et aide. C’est étrange, n’est-ce pas.
Він сам напросився на сніданок завтра, скаржачись на тиранію Торлонії, що невідступно стежить за ним, не даючи йому приходити сюди. Мама, здається, від нього без розуму, і ми сміємося з цього відкрито.
Il s’est invité à déjeuner pour demain tout en se plaignant de la tyrannie de Torlonia qui est sans cesse après lui pour l’empêcher de venir ici. Maman a l’air d’être folle de lui et nous en rions publiquement.
Я десять разів просила переповісти все, чого не чула, і мені [...]
Je me suis fait répéter par dix fois tout ce que je n’ai pas pu entendre et me [...]
Примітки
«Tripot» — гральний будинок; зневажлива назва казино. ↩
Trente et quarante (тридцять та сорок) — карткова гра в казино. ↩
«Проклятий жид» — антисемітський епітет Марі для дона Клементе, що відображає забобони епохи. ↩
«Проклятий Жид» — це дон Клементе Торлонія, супутник Лардереля. Торлонії були католицькою римською родиною, банкірами Папської держави, нащадками Маріно Торлонії, купця з Оверні, який оселився в Римі 1750 року; євреями вони не були. Марі й далі так його називає (075/1877-10-02). ↩