Вівторок, 26 червня 1877

Після курсу і походів по крамницях ми були з баронесою, коли принесли листи. Один — уже розкритий і пересланий мамою. Не знаю, що я подумала, читаючи перші рядки цього траурного листа, але... це збентежило мене щонайменше на дві хвилини.
Спочатку я подумала, що це Олександр... потім — не знаю що, тільки жах охопив мене.
Читайте ж цей бідолашний лист — я знаю, що він глибоко мене зворушив, і ось моя відповідь.
Через це хвилювання я забуваю, що Блан, капітан фрегата, друг Кассаньяка, довго, довго в нас гостював.
Бідний маленький Кампомаріно!

Примітки

«Feuille de deuil» — траурний папір із чорною облямівкою, що використовувався для листів-співчуть у XIX ст. ↩
Поль де Кассаньяк (Paul de Cassagnac, 1842–1904) — бонапартистський журналіст і політик, якого Марі регулярно читала. ↩