Календар
На мені було чарівне й досить незвичайне вбрання. Хімізетка з батисту, зібрана у горловині, як у селянок, зовсім гладенька, так що куліска, можна...
Мене розбудили з листом, від почерку якого я затремтіла. Але, розкривши й прочитавши його, я знову впала на подушку — розчарована, майже сердита на...
Знову Берта! Питає, о котрій годині. Я кажу — о п'ятій, і через деякий час Шоколад приносить мені її відповідь. О п'ятій вона йде до панни де Туле і...
До речі, я забула сказати, що вчора в Булонському лісі ми бачили Ламбертьє з його вічною усмішкою; однак з огляду на мій вік він усміхається трохи...
Нестерпна спека тримала нас удома аж до шостої. Тоді ми спустилися обідати і, проходячи повз, я побачила Одіффре, який заглибився в газету. Щойно ми...
Тітка вийшла, я читала внизу в готельному салоні, і раптом мені спало на думку піднятися нагору. Підіймаюся — і знаходжу листа від Музе. Не знаю,...
Об одинадцятій ми чекали гостей у великому салоні, де був накритий сніданок.
Дивна річ: позавчора я лягла спати і, поки не заснула, весь час бачила обличчя Антонеллі — воно вимальовувалося як тінь за масивною масою Кассаньяка.
Берлін нагадує мені Флоренцію. Зачекайте! Він нагадує мені Флоренцію тому, що тут я з тіткою — як у Флоренції, і веду те саме життя.
Сонця немає! Два-три роки тому я ненавиділа сонце, тепер не можу бути щасливою без нього. Ми пішли до російського посольства дізнатися адресу Жюлі...
Учора я надіслала батькові телеграму з проханням приїхати мені назустріч. Ось його відповідь: «Мабуть, ви хочете мене образити, — як вам завгодно. Не...
Учора я, тітка, Шоколад і Амелі прибули на вокзал о десятій годині. Я була доволі пригнічена, але вигляд купе — великого й затишного, як маленька...
Хочу написати лицарський роман. Бо той, що я розпочала, закинутий на дно білої скриньки. Я ще в блаженному готелі Айдкунена, чекаю на свого...
Поки чекаю інших радощів — у мене починає випадати волосся.
У мене немає жодної книжки. Я прочитала два томи Булвера, *The Last of the Barons*, «і знову у мене нічого немає» — як у скарзі Одіффре.
Учора о третій я пішла подивитися, як прибуває потяг і, на щастя, дядько був там. Але він міг залишитися лише на чверть години, бо на російському...
Ми пішли по мої валізи на митницю. Скільки ми пройшли коридорів, кімнат, бюро, скільки бачили митників, людей усілякого роду! Обшукали всі валізи; я...
Справляли народне весілля. Молодята були негарні, і ми недовго дивилися. Я люблю російський народ — добрий, хоробрий, вірний, наївний. Ці чоловіки й...
«Єдине, що в нас є оригінального, — це Середньовіччя» — сказала я в попередній книзі.
Ми не спали до четвертої; сьогодні вранці я стомлена, і Іссаєвича не допустили до мого ранкового туалету.
Я без гроша. Приємне становище. Етьєн — чудова людина, але він завжди ображає мої тонкі почуття. Вранці я розсердилася, але через пів години вже...
Я не прощаю собі того, що образила молодого кінногвардійця — такого вихованого. Учора я не все розповіла. Коли він уже почервонів від злості, Ніна...
О сьомій я вирушила — пригода мене досить принизила, — але в момент від'їзду мене приємно зворушила поява десятка гвардійських офіцерів у супроводі...
Годі уявити, хто вже три дні займає мої думки, про кого я думаю, хто здається мені таким цікавим і до кого я відчуваю щось на кшталт примхи симпатії,...
Усю дорогу Етьєн мене просто дратував. Уявіть собі великокнязівські мрії й читання розвідки про Клеопатру та Марка Антонія, які щомиті переривали...
Під обід, який іде зовсім слідом за сніданком, — ще один візит: брат вищезгаданого; молодий чоловік, багато подорожував, проте дуже послужливий....
За два роки він стане статським радником і згорає від бажання отримати орден. Я вбралася в блакитний шовк і черевички-цукерниці.