❦
Середа, 19 липня 1876
Але не забудьмо сказати, що цього вечора ми були в Опері. Давали Фауста. Пані де Музе була з нами — у нас була чудова ложа прямо навпроти сцени, на першому ярусі.Mercredi 19 juillet 1876
На мені було чарівне й досить незвичайне вбрання. Хімізетка з батисту, зібрана у горловині, як у селянок, зовсім гладенька, так що куліска, можна сказати, лишається зовсім проста. Широкі російські рукави, теж з батисту, до ліктя. Ліф із серцевиноподібним вирізом — спереду й ззаду — довгий, так що спереду й ззаду він утворює легеньке загострення; власне, це й не загострення, а просто ліф довший від лінії талії, тож він окреслює початок стегон. Вишивка на кремовому фулярі1, накладена на ліф, теж із фуляру, як і спідниця — пряма, зібрана спереду й ззаду; спідниця вшита до ліфа, як у старовинних сукнях. Коли йдеш, шлейф перекидаєш через ліву руку, і цим рухом відкриваєш нижню спідницю — з фуляру, як і сукня, але коротка, оздоблена тією самою вишивкою і широким пожовклим валансьєнським мереживом2. Жодних прикрас. Зачіска в античному дусі, черевички з кремової лайки, рожеві панчохи. Білі шовкові мітенки до ліктів із кремовими бантами.
J’avais une toilette charmante et assez étrange. C’était une chemisette de batiste, froncée au cou comme les chemises des paysannes, toute unie, de sorte que la coulisse est pour ainsi dire au naturel. De larges manches russes, en batiste aussi, jusqu’au coude. Un corsage décolleté en cœur derrière et devant, long de façon à former une légère pointe derrière et devant, pas même une pointe, c’est simplement un corsage plus long que la taille, ce qui lui permet de dessiner le commencement des hanches. Une broderie sur foulard crème appliquée sur le corsage qui est également en foulard ainsi que la jupe, droite et froncée devant et derrière ; la jupe est cousue au corsage comme les anciennes robes. Maintenant lorsqu’on marche on relève la queue sur le bras gauche et par ce mouvement on découvre une jupe de dessous, en foulard comme la robe, mais courte et garnie de la même broderie et d’une large valencienne jaunie. Pas de bijoux. Coiffure à l’antique, souliers en chevreau crème, bas roses. Des mitaines de soie blanche jusqu’aux coudes, avec des nœuds crèmes.
Втім, могла б і не вбиратися. Зала освітлена жалюгідно, не розрізниш ні вбрань, ні облич. Якби не Музе, що весь час балакала, я б заснула з нудьги. Спів посередній, Маргарита пристойна, Фауст — жах. Щоразу, переглядаючи цю оперу, — і особливо третій акт — не можу не вважати цілковито безглуздою репліку: Привіт тобі, оселе чиста й непорочна! — яку виголошує чоловік, котрий за годину оскверняє цю оселю від льоху до горища. Треба буде прочитати «Фауста» Ґете — можливо, поведінка героя там якось вмотивована, бо в опері вона настільки ганебна, що стає незрозумілою.
Mais j’aurais pu aussi bien ne pas m’habiller. La salle est déplorablement éclairée, on ne distingue ni toilettes ni figures. Sans Mouzay qui causait tout le temps, je serais endormie d’ennui. Le chant est médiocre, Marguerite est passable, Faust est affreux. Chaque fois que je revois cet opéra, le troisième acte surtout, je ne puis m’empêcher de trouver souverainement ridicule la phrase : Salut, demeure chaste et pure ! dite par un homme qui une heure plus tard souille cette demeure de la cave au grenier. Il faudra lire le Faust de Goethe, peut-être la conduite du héros y est-elle motivée, car dans l’opéra elle est ignoble tellement qu’elle en devient incompréhensible.
Що б я не казала, — все підле й боягузливе було і залишатиметься для мене незбагненним.
J’ai beau dire, tout ce qui est vil et lâche est et sera incompréhensible pour moi.
Було дуже спекотно, і в антракті я вийшла з де Музе. Наскільки темна й потворна зала, попри все своє золочення, настільки ж розкішні вхід, сходи, галереї й фойє. Це нагадує описи палаців Цезарів — мармур, золото, скульптури! Балюстради — з оніксу3. Я спиралася на ці балюстради, стоячи поруч із де Музе на одному з тих балконів, які, здається, спеціально створені, аби підкреслювати красу жінок. Я не розраховувала справити бодай якесь враження — темрява зали навіяла мені думку, що я потворна й погано вдягнена і що на мене ніхто не дивиться. Але в яскравому світлі я відчула, що оживаю, і в очах моїх зʼявився якийсь блиск, коли натовп розступився, пропускаючи нас. Я задивилася на незрівнянне видовище цих сходів і балконів, повних людей, коли пані де Музе штовхнула мене ліктем.
Il faisait très chaud et pendant un entracte je suis sortie avec de Mouzay. Autant la salle est obscure et laide malgré ses dorures, autant l’entrée, les escaliers, les galeries et le foyer sont superbes. Cela rappelle les descriptions des palais des Césars, marbres, dorures, sculptures ! Les balustrades sont en onyx. Je m’appuyai à ces balustrades, debout avec de Mouzay, sur un de ces balcons qui sont créés pour faire valoir la beauté des femmes. Je ne m’attendais à aucun effet, l’obscurité de la salle m’avait donné l’idée que j’étais laide et mal mise et qu’on ne me regardait pas. Mais, en pleine lumière, je me sentis revivre, et mes yeux prirent quelque éclat lorsqu’on fit la haie sur notre passage. J’étais absorbée par le spectacle sans pareil qu’offrent ces escaliers et ces balcons remplis de monde, lorsque Mme de Mouzay me poussa du coude.
— Обернітеся, — сказала вона.
— Retournez-vous, me dit-elle.
Я обернулася і побачила натовп у коридорі, перед дверима балкона, — немов перед вуличною аварією.
Je me retournai et je vis une foule dans le corridor, devant la porte du balcon, comme devant un accident de voiture.
— Справді, — мовила я графині, — тут іще дурніші, ніж у Римі.
— Vraiment, dis-je à la comtesse, ils sont encore plus bêtes ici qu’à Rome.
А оскільки в Парижі мені завжди трохи ніяково, я взяла її під руку, і ми повернулися до нашої ложі, яка, на щастя, була зовсім поруч.
Et comme, à Paris, je me sens toujours un peu mal à mon aise, je lui pris le bras et nous sommes rentrées dans notre loge qui, heureusement, se trouvait tout près.
Графиня сяяла від гордості й, поки починався четвертий акт, цілувала мені руку і казала найніжніші слова. Що й змушує мене вигукнути: у кого є бажання — немає можливості!
La comtesse rayonnait d’orgueil et, pendant que le quatrième acte commençait, elle me baisait la main et me disait les choses les plus affectueuses. Ce qui me fait écrier : celui qui a le vouloir n’a pas le pouvoir !
Потім заговорили про кардинала в його будинку для душевнохворих, і пані де Музе на радощах неодмінно захотіла побачити кардинала у ролі Мефістофеля, мене — у ролі Маргарити... до сірої сукні, а Пʼєра — у ролі Фауста.
Puis on parla du cardinal dans sa maison de fous et Mme de Mouzay, dans son contentement, voulut absolument voir le cardinal dans Méphistophélès, moi dans Marguerite... avant la robe grise, et Pierre dans Faust.
Ця жінка паморочить мені голову, кажучи, що я могла б здобути будь-який вплив на розум великого кардинала.
Cette femme me monte la tête en me disant que j’aurais pu prendre l’influence que je voudrais sur l’esprit du grand cardinal.
Але я прогавила вихід — Шоколад чекав на нас біля головного виходу, а ми вийшли з іншого боку.
Mais j’ai manqué ma sortie, Chocolat nous attendait à la grande sortie et nous sommes passées d’un autre côté.
— Ах, я прогавила вихід, — мовила я, сідаючи в екіпаж.
— Ah ! j’ai manqué ma sortie, dis-je en montant en voiture.
— Та анітрохи, люба моя, — відказала графиня, — на вас і так досить надивилися.
— Pas du tout, ma chère, dit la comtesse, on vous a bien assez regardée comme ça.
Примітки
Фр. foulard (фуляр) — легка набивна шовкова тканина. ↩
Валансьєнське мереживо — тонке плетене мереживо, що походить із Валансьєна на півночі Франції. ↩
Оніксові балюстради — Палац Гарньє, відкритий 1875 року, славився своїми парадними сходами з оніксу й мармуру. ↩