Вівторок, 8 серпня 1876 (27 липня)

Ми не спали до четвертої; сьогодні вранці я стомлена, і Іссаєвича не допустили до мого ранкового туалету.
Поль, мій брат, телеграфує, що батько послав його зустріти мене в Конотопі [?] (залізнична станція поблизу маєтку дядька), — питає, коли приїду.
Я пішла прямо до Ніни і провела там цілий день. Місто святкує: у Петергофі імператорська родина урочисто приймає своїх родичів — королівські доми Данії та Греції. Весь Петербург там — дивитися на ілюмінацію. Але, не будучи причетною до свята й не бажаючи, як весь Петербург, бути глядачем за мотузкою, я залишилася вдома — тобто в Ніни — і вишивала смугу в гобеленовому стилі на ніжно-блакитному тлі; ця смуга, покладена спереду на халат із кремового оксамиту, буде чимось небаченим — і красою, і розкішшю.
Примітка упорядників
[Чотири латинські слова без змісту.]
Без Ґалули і Джирофли наші веселощі не обходяться. Я вигадала, що Джирофла відправляється добровольцем до Сербії з легким клунком — старенькими бойовими панталонами і двома потертими хустками. Після цього я імпровізувала пʼєсу у віршах, де детально описувала все, що трапиться з юним авантюристом у дорозі й у Сербії, — на мотив Partant pour la Syrie. Ольга надумала намалювати його в труні; це всім здалося таким смішним, що ми сміялися десять хвилин.
Із цієї розмови я винесла натхнення для кореспонденції або епічної поеми, яку ви прочитаєте.
Тільки Одіффре може змусити мене сміятися й складати вірші. А Бог знає, чи я про нього думаю.
Ніна з нами; вона читала нам роман, поки ми вишивали по канві. Пан Сапоженіков теж долучився до нашої веселості й зрештою заговорив про Джирофлу.
Я повернулася опівночі разом із Етьєном; Іссаєвича, що приходив удень, я — за допомогою моїх Грацій — прийняла так погано, що він пішов зовсім сумний, як каже дядько.
Петербург виграє вночі. Не знаю нічого чудовішого за Неву, усіяну ліхтарями, що контрастують із місяцем і темно-синім, майже сірим небом. Вади будинків, бруківки, мостів вночі розчиняються в поблажливих тінях, ширина набережних постає в усій своїй величі. Шпиль Адміралтейства губиться в небі, і в блакитному серпанку, облямованому вогнями, видно купол і витончені обриси Ісаакієвського собору — він сам здається тінню, що злетіла з неба.
Хотіла б бути тут узимку...

Примітки

Фр. Gobelins — знаменита французька королівська мануфактура гобеленів, заснована у XVII столітті; тут згадана як стилістичний орієнтир для багатого мальовничого гаптування. ↩
Сербія — сербсько-османська війна 1876–78 років щойно розпочалася; тисячі російських добровольців переходили кордон, щоб воювати на боці Сербії, що того літа стало предметом великого суспільного збудження в Росії. ↩
Фр. Partant pour la Syrie («Вирушаючи до Сирії») — французький романс (1807), що став надзвичайно популярним за Другої імперії Наполеона III; його знайомий мотив часто брали для комічних пародій. ↩