Субота, 29 липня 1876

Сонця немає! Два-три роки тому я ненавиділа сонце, тепер не можу бути щасливою без нього. Ми пішли до російського посольства дізнатися адресу Жюлі Бенкендорф. Вона в Росії.
Шоколад привертає увагу всіх цих клятих пруссаків. Ми погуляли в саду Нойенхагена. Бавлюся тим, що калічу німецьку. Потім нас повели до Бельвю-Шлос, де стоїть мавзолей короля Фрідріха і королеви Луїзи. Всередині памʼятник справляє дивне враження: входячи туди, почуваєшся спантеличеним і не знаєш, чи те, що бачиш, відбивається в дзеркалі, чи це справжнє. Це через стелю з блакитного скла, яка так дивно освітлює, що здається, ніби перебуваєш у незвичайному серпанку. Парк гарний, і весь шлях до Берліна — то чудова алея з бічними доріжками й стежками, що перетинають ліс у всіх напрямках.
Ні, я не створена для того, щоб жити на Півночі. Росія мене лякає, і думка про розлуку з тіткою засмучує мене, хоча ми не обмінюємося й сотнею слів на день. Цілий день я не відриваюся від книжки, а тітка мовчить, боячись мені заважати. Вона не читає, нічим не займається. Треба мати якусь особливу вдачу, щоб уміти проводити цілі дні, не рухаючись і не говорячи, — палити цигарку й час від часу дивитися у вікно.
Я заніміла й отупіла.
Кардинал Антонеллі дуже хворий.
І знову мене хвилює все те, що хвилювало щодо Риму і Пʼєтро.
Не знала, куди подітися, — купила книжку й дала урок Шоколаду. Він каже, що це його розважає! Так минуло півгодини.

Примітки

Нім. Bellevue-Schloss — палац Бельвю в Тіргартені, Берлін. Мавзолей короля Фрідріха Вільгельма III і королеви Луїзи Прусської стоїть у парку палацу Шарлоттенбург (Вікіпедія, «Mausoleum (Charlottenburg Palace Park)»), тож Марі, схоже, сплутала два палаци. ↩
Кардинал Джакомо Антонеллі (1806–1876), державний секретар Святого Престолу і дядько Пʼєтро Антонеллі. Помер 6 листопада 1876 року. ↩