Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Неділя, 13 серпня 1876 (1 серпня)

# Dimanche 13 août 1876 (1er août 1876)

Годі уявити, хто вже три дні займає мій дух, про кого я думаю, хто здається мені сповненим інтересу і до кого я відчуваю щось на кшталт примхи симпатії, жалю й цікавості — не кажучи про якийсь доволі дивний і не зовсім спокійний інтерес. Три місяці тому я бачила його портрет у Ніцці: він верхи на стільці, руки схрещені з байдужою примхою. Риси делікатні, очі ніжні й хитрі, тоді як у вустах і підборідді є щось від жорстокості, впертості й вигляду всевладдя — від Петра Великого.

On ne saurait imaginer qui, depuis trois jours, m'occupe l'esprit, à qui je pense, qui me semble plein d'intérêt et pour qui je sens une sorte de caprice de sympathie de pitié et de curiosité, sans compter une espèce d'intérêt assez étrange et moins calme. J'ai vu son portrait, il y a trois mois, à Nice ; il est à cheval sur une chaise, les bras croisés avec indolence et caprice. Les traits sont délicats, les yeux tendres et rusés, tandis que la bouche et le menton ont quelque chose de la férocité, de l'obstination et de l'air de toute-puissance, de Pierre le Grand.

Ви знаєте або не знаєте, що три-чотири роки тому, знайшовши гравюру великого імператора і перечитавши його історію, я обожнювала його три дні — попри герцога, або, радше, ні... здається, це було до герцога. Гравюра зображала Петра Великого за кермом човна в небезпеці: весь переляканий екіпаж виглядає розпачливим — одні здіймають руки до неба, інші ховають обличчя; він один стоїть, поставивши ногу на борт, однією рукою на стерні, а другою — простягнутою, наче він наказує морю, — зведені брови з тим виразом волі й сили, що в найвищому ступені стає жахливим, і різке квадратне підборіддя під стиснутими вустами і густими вусами.

Vous savez ou vous ne savez pas qu'ayant trouvé une gravure du grand empereur, et relu son histoire, il y a trois ou quatre ans je l'ai adoré pendant trois jours au mépris du duc, ou plutôt non... je crois que c'était avant le duc. La gravure représentait Pierre le Grand au gouvernail d'une barque en danger ; tout l'équipage épouvanté semble désespéré, les uns lèvent les bras au ciel, les autres se cachent la figure, lui seul est debout un pied sur le bord de la barque, une main au gouvernail et l'autre, étendue comme pour commander à la mer, les sourcils froncés avec cette expression de volonté et de puissance qui à un haut degré devient terrible, et le menton carré et violent, sous des lèvres serrées et d'épaisses moustaches.

Густих вусів я не дуже люблю: вони, здається, невіддільні від сигари, яка завжди підпалює їхні кінці й надає їм невдоволеного, різкого вигляду. Натомість у того, про кого я кажу, вуса тонкі й елегантні, не зіпсовані ножицями чи помадою.

Je n'aime pas beaucoup les moustaches épaisses, elles semblent inséparables avec un cigare qui en brûle toujours les extrémités et leur donne ainsi un air mécontent et abrupt. Aussi celui dont je parle a une moustache fine et élégante, et non touchée par les ciseaux ou la pommade.

Хто ця людина? Він? Бідолашний заблуканий, нещасний, безумець або злодій! Великий князь Микола, племінник Імператора і коханець брудної, принизливої, вульгарної й злочинної жінки — Фанні Лір.

Qui est cet homme ? Lui ? Un pauvre égaré, un malheureux, un fou, ou un voleur ! Le grand-duc Nicolas, neveu de l'Empereur et amant de la femme sale, dégradante, triviale et criminelle, de Fanny Lear.