Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Середа, 2 серпня 1876

# Mercredi, 2 août 1876

Поки чекаю інших радощів — у мене починає випадати волосся.

En attendant d'autres bonheurs, voilà que les cheveux me tombent.

Хто цього ніколи не переживав, той не може зрозуміти, який це біль — бачити, як випадає волосся.

Qui ne l'a jamais éprouvé ne peut pas comprendre quelle douleur c'est de voir tomber ses cheveux.

Етьєн телеграфує з Конотопа — тільки сьогодні вирушає. Ще двадцять чотири години Айдкунена, будь ласка. Сіре небо, холодний вітер, кілька євреїв на вулиці, час від часу стукіт воза — і тривог усіляких вдосталь.

Étienne télégraphie de Konotop, aujourd'hui seulement il se met en route. Encore vingt-quatre heures d'Eydkühnen s.v.p. Un ciel gris, un vent froid, quelques Juifs dans la rue, de temps en temps le bruit d'une charrette et des inquiétudes de tous genres à foison.

Увечері тітка хотіла змусити мене говорити про Рим... Вже давно я не плакала — не від кохання, ні, але від приниження при спогаді про наше життя в Ніцці, в Римі, всюди — ось чому я плакала сьогодні ввечері!

Ce soir, ma tante voulut me faire parler de Rome... Depuis longtemps déjà je n'ai pas pleuré, non pas d'amour, non, mais c'est d'humiliation au souvenir de notre vie à Nice, à Rome, partout, que j'ai pleuré ce soir !

Не втрата П'єра Антонеллі мене розриває, ви це знаєте, — а думка про те, що наважилися визнати мене негідною ! !

Ce n'est pas la perte de Pierre Antonelli qui me déchire, vous le savez, mais c'est cette pensée qu'on a *osé me juger indigne ! !*