Недільного ранку, а точніше, о дванадцятій, я прокинулася й одразу почала думати про позавчора і про Антонеллі.
Проте я б хотіла з'ясувати для себе одну річ. Я кохаю чи ні? Я склала собі таке уявлення про велич і багатство, що П'єтро здається мені зовсім...
Мене розбудили опівдні якраз тоді, коли мені снилося, що пані Буено обіймає мене і вітає з майбутнім одруженням.
Я написала Доменіці і відповіла Іссаєвичу, а пишучи йому, намагалася розставляти слова якомога ширше, щоб лист здавався довшим.
Сьогодні вранці я вийшла і відправила поштою листа, а точніше, квітку.
Пані де Вейкерслот була в нас, поки я працювала над портретом.
Після церкви ми зайшли до пані де Баллот. Потім я взялася малювати; о п'ятій годині примчала тітка і з порогу вигукнула, кого вона бачила.