Samedi, 27 mai 1876

Пані де Вікерслоот була в нас, поки я працювала над портретом.

Mme [de] Wykerslooth a été chez nous pendant que je travaillais au portrait.

Але сьогодні вранці я написала Потьошіну, просячи його відправити поштою чотири листи, якими я призначаю побачення на виставці картини Семірадського1 — Торлонії, Цуккіні, Бельмонте й Антонеллі у вівторок від двох до трьох. Усе це від імені жінок, яких кохали або які кохають: лист до Торлонії говорить про якогось сина, лист до Цуккіні — про синю стрічку, лист до Бельмонте — про криваве з'ясування стосунків, а лист до Антонеллі — про ледь приглушене кохання. Всі вони там зустрінуться. Потьошін має повідомити мені результат.

Mais ce matin j'ai écrit à Potechine le priant de mettre à la poste quatre lettres, par lesquelles je donne rendez-vous à l'exposition du tableau de Semiradovski, à Torlonia, Zucchini, Belmonte et Antonelli, mardi de deux à trois heures. Tout cela de la part de femmes qu'on a aimées ou qui aiment ; celle de Torlonia parle d'un fils, celle de Zucchini d'un nœud bleu, celle de Belmonte d'une explication sanglante et celle d'Antonelli d'un amour mal éteint. Ils vont se rencontrer tous là. Potechine est chargé de me dire le résultat.

Тітка вмовила мене вийти, я вдяглася і проходила садом, щоб сісти у карету, коли оголосили графа де Лоранті-Рубанді. Я попередила маму, і ми пройшли до вітальні, а потім до курильної кімнати — прелюбої кімнати, нашої улюбленої.

Ma tante m'ayant décidée de sortir, je m'habillais et passais par le jardin pour monter en voiture lorsqu'on annonça le comte de Laurenti-Roubandi. Je prévins maman et on alla au salon puis au fumoir qui est un amour de chambre et notre chambre favorite.

Пані Клавезана «була захоплена», ми виявили до неї таку доброту і т. д. і т. д.

Mme di Clavesana « a été charmée », nous avons eu tant de bonté pour elle, etc. etc.

Цей пан залишився італійцем попри анексію, як і більшість дворянства, — так він сам сказав. Він пробув дуже довго, і ми вийшли одночасно.

Ce monsieur est resté italien malgré l'annexion, comme la plupart de la noblesse, dit-il. Il est resté fort longtemps et nous sommes sortis en même temps.

Мене провезли набережною і містом, і я побачила Ґалулу, Ґотьє та ще п'ять-шість осіб, яких знаю лише за іменем і на вигляд.

On me promena par la promenade et la ville et je vis Galula, Gautier et cinq ou six autres que je ne connais que de nom et de vue.

Мама і тітка сміються з того, що я писала про Лоранті в своєму листі з Рима, і радять мені закохатися в нього, щоб розважитися. Я не проти кокетувати з ним, але не більше.

Maman et ma tante rient de ce que j'ai dit de Laurenti dans ma lettre de Rome, et me conseillent de l'aimer pour me distraire. Je veux bien être coquette avec lui mais pas autre chose.

Увечері мене беруть до французького театру — дають «Травіату» французькою.1 У нас ложа, яку залишив нам Барнола, від'їхавши: маленька ложа бенуару навпроти сцени, глибока, темна, з двома дзеркалами навпроти одне одного, зручним кріслом, завісами, ширмами.

Le soir on m'emmène au théâtre français, on chante La Traviata en français. Nous avons une loge que Barnola nous a laissée en partant, une petite loge de rez-de-chaussée, en face de la scène, profonde, sombre, avec deux glaces en face l'une de l'autre, un bon fauteuil, des rideaux, des paravents.

Хоча я причесана і вбрана по-олімпійськи, я сиджу за своїми «матінками» і розважаюся, милуючись чистотою своєї потилиці й шиї.

Bien que coiffée et habillée olympiquement, je me place derrière mes mères et m'amuse à admirer la pureté de ma nuque et de mon cou.

Оперу співають погано, але я трохи слухаю її завдяки ніжному спогаду про Лардерей.

L'opéra est mal chanté mais je l'écoute un peu grâce à un tendre souvenir de Larderei.

— Це П'єтро сухотний,1 — кажу я.

— C'est Pietro qui est poitrinaire, dis-je.

— Як! — вигукнула мама.

— Comment ! s'écria maman.

— Так, він кашляє кров'ю і часто тримається за груди.

— Oui, il crache le sang et se prend souvent la poitrine.

— О! Тоді треба його відігнати — він передасть тобі свою хворобу. Треба порадити йому одружитися з Белотті: та досить міцна, щоб його вилікувати, а ось ти!..

— Oh ! alors, il faut le chasser, il te donnerait sa maladie. Il faut lui conseiller d'épouser la Belotti, celle-là est assez forte pour le guérir, quant à toi !

Я нічого не відповіла, бо в цю мить згадувала те бліде й схвильоване обличчя й ті пристрасні очі, що дивилися на мене з такою радістю і коханням уночі перед від'їздом. Я згадувала і тихо шкодувала його. Чому отримуєш таке особливе задоволення від того, що жалієш симпатичну людину? Це почуття жалості майже замінює кохання, воно навіть ніжніше, по-християнськи лагідніше. Герцога я б не пожаліла. О ні — він налітає на мене, як ураган, приголомшує, бентежить, зводить з розуму своїм виглядом величної поблажливості, він залишає мене простертою перед своєю пам'яттю.

Je ne répondis rien car en ce moment je me souvenais de cette figure pâle et exaltée et de ces yeux ardents qui me regardaient avec tant de bonheur et d'amour, la nuit avant mon départ. Je m'en souvenais et je le plaignais doucement. Pourquoi éprouve-t-on un si singulier plaisir à plaindre un être sympathique ? Ce sentiment de pitié remplace presque l'amour, il est même plus doux, plus chrétien. Ce n'est pas le duc que je plaindrais. Oh non, il arrive sur moi comme un ouragan, m'abasourdit, me trouble, me rend folle par son air de superbe condescendance, il me laisse prosternée devant son souvenir.

[приписка]

[annotation]

Якщо взагалі можна так висловлюватися! Я бачила його на вулиці всього п'ять-шість разів, і на той час минуло вже два чи три роки, як я його бачила востаннє. Це неймовірно.

*S'il est permis de s'exprimer ainsi ! Je ne l'ai jamais vu que cinq ou six fois dans la rue, il y avait à cette époque deux ou trois ans que je l'avais vu. C'est incroyable.*

Тим часом Ґалула і К^к^ метушаться в партері; Лоранті теж приходить, потім заходить до нас. Торік, коли приходив Одіффре, він задовольнявся тим, що лорнетував здалеку — і він, і Даніс. Ах! Невже ви забули, як Даніс дивився на мене на початку позаминулої зими при моєму поверненні зі Спа? Ні, звичайно ж, і я, прийнявши його за графа Констянтена, була заінтригована й позувала.

Pendant ce temps Galula et C'^c^ s'agitent dans le parterre, Laurenti aussi, vient et puis vient chez nous. L'année dernière, quand venait Audiffret, il se contentait de lorgner de loin, lui et Danis. Ah ! avez-vous oublié comment Danis m'a regardée au commencement de l'hiver avant-dernier à mon retour de Spa ? Non, certes et moi qui le prenais pour le comte de Constantin, j'étais intéressée et je posais.

Я знала, що в тіні я чарівна, і кокетувала настільки наївно, наскільки потрібно. І навіщо? Тому що без цього я не можу жити.

Je me savais charmante ainsi dans l'ombre et j'ai fait autant de coquetterie naïve qu'il en fallait. Et pourquoi ? Parce que je ne peux pas vivre sans cela.

Щоб виходити, я вдягаю бедуїна1 — справжнього, з Тунісу, витканого, як полотно, що роблять добрі господині, з ажурно в'язаним шовковим вставлянням; голову просовують у отвір, а бедуїн тримається на грудях чимось на зразок затиску, власне він суцільний — лише просовуєш голову всередину. Потім накидають на голову каптур — широкий і зовсім гладкий, не зморщений і не зшитий, — що обрамляє обличчя й дає побачити шию в ніжній білій тіні.

Pour sortir je mets un bédouin, un vrai de Tunis, tissé comme la toile que font les bonnes femmes, avec un entre-deux de soie tricoté à jour, on passe la tête par une ouverture et le bédouin se trouve retenu par une espèce de barrette sur la poitrine, au fait il est entier, on ne fait que passer la tête dedans. Puis on met le capuchon sur la tête, un capuchon large et tout uni, ni froncé ni cousu, qui m'encadre la figure et laisse voir le cou dans une ombre blanche et douce.

Це мені личить, як ніщо інше у світі, тому я й купила його саме задля цього: одного разу, примірюючи в магазині манто та різні орієнтальні речі, я була вражена витонченістю цього бедуїна й купила його.

Ceci me va comme rien au monde, aussi je l'ai acheté pour cela ; un jour que j'essayais des manteaux et des choses orientales au magasin, je fus frappée de la grâce de ce bédouin et je l'achetai.

Я розраховувала з'явитися ось так при місячному світлі в Колізеї — не для Антонеллі, той і так мене достатньо кохає, — а для когось іншого; та я можу показуватися лише в Ніцці. Але не плачмо, бо коли мама виходила з театру під руку з Лоранті, а я йшла попереду, якийсь пан зупинився раптом і, схопивши доктора Жіро за руку, говорив йому тихо, не відводячи від мене очей.

Je comptais me montrer ainsi au clair de lune au Colisée, pas pour Antonelli, celui-là m'aime déjà assez, mais pour quelqu'un d'autre et je ne puis me montrer qu'à Nice, mais ne pleurons pas car, comme maman sortait du théâtre au bras de Laurenti et je les précédais, un monsieur s'arrêta court et saisissant le docteur Giraud par le bras lui parla bas tout en ne me quittant pas des yeux.

Ґалула підходить спитати, де ми сиділи. Справді, ця ложа дуже добре ховає.

Galula s'approche pour nous demander où nous étions. En effet cette loge cache bien.

Шоколад1 підганяє карету. На Шоколаді нова ліврея шоколадного кольору, дуже гарно пошита, так що Шоколад весь шоколадний і дуже chic зі своїми золотими ґудзиками й чорним еполетом.

Chocolat nous fait avancer la voiture. Chocolat a une nouvelle livrée couleur chocolat, très bien faite, de sorte que Chocolat est tout chocolat et très chic avec ses boutons d'or et son épaulette noire.

Лола пише мені, розпитує про мої завоювання, просить бути доброю до Брускетті. Вона знає лише про Брускетті і про мій каприз щодо Антонеллі, якого вважала цілком байдужим. Вона бачила Мілорадовича — дуже гарного хлопця, який дуже цікавиться моїм приїздом, як і всі інші полтавські; вона радить мені добре подумати, перш ніж вирішувати: — Звичайно, — каже вона, — Антонеллі чарівний, але подумай про сім мільйонів Мілорадовича.

Lola m'écrit, me demande des nouvelles de mes conquêtes, me prie d'être bonne pour Bruschetti. Elle n'en est qu'à Bruschetti, et qu'à mon caprice pour Antonelli que je croyais très indifférent. Elle a vu Miloradovitch qui est très joli garçon et qui s'interroge beaucoup à mon arrivée, ainsi que tous les autres de Poltava ; elle me conseille de bien penser avant de me décider, -sans doute, dit-elle, Antonelli est charmant, mais songe aux sept millions de Miloradovitch.

Та я ж думаю, та ще й як!

Parbleu, si j'y songe !

Тітка каже, що я помиляюся, не кажучи Антонеллі ні «так», ні «ні» — це нікуди не веде, каже вона, й відштовхує інших. Останнє правда, перше — ні, бо це завжди кудись та й веде.

Ma tante dit que j'ai tort de ne pas dire oui ou non à Antonelli, cela ne mène à rien, dit-elle, et cela éloigne les autres. Ce dernier est vrai, le premier non, car cela mène toujours à quelque chose.

— Якщо я йому відмовлю, дасте мені іншого? — запитала я у тітки.

— Si je le refuse, m'en donnerez-vous un autre ? demandai-je à ma tante.

Знаєте, чого мені зараз хочеться? Поцілувати Антонеллі. Уже з самого ранку.

Savez-vous de quoi j'ai envie en ce moment ? D'embrasser Antonelli. Depuis ce matin déjà.

[приписка]

[annotation]

1882 р. Це огидно.

*1882\. C'est répugnant.*

Примітки

Хенрик Семірадський (1843–1902) — польсько-російський художник, відомий своїми масштабними полотнами на античну тематику.
«Травіата» (1853) Верді виконувалася у французькому перекладі — звична практика в Франції для іноземних опер.
Poitrinaire (фр.) — сухотний, хворий на туберкульоз; Марі сама помре від цієї хвороби в 1884 р.
Бедуїн — бурнус, накидка з каптуром північноафриканського походження; модна орієнталістська деталь туалету 1870-х рр.
Шоколад — прізвисько лакея (або кучера) родини; гра слів між його прізвиськом і кольором лівреї.