П'ятниця, 1 квітня 1881

Жарти на перше квітня набік — мене прийнято. Жюліан сам прийшов сказати це вчора по півночі, вийшовши від Лефевра. Бачив він Ельсніц.
Ми пили пунш у майстерні. Божидар, без жодного прохання з мого боку, розпитав у Фідьєра (молодика знизу) і запевняє, що в мене номер 2. Це видається мені надмірним.
Наша перша субота: Байєль, Чумакови, Гавіні, Одетта (Рандуен!), Ланьядес-Ефенді (турецьке посольство).
Байєль приводить свою приятельку пані де ла Ланд, яка даватиме костюмований бал і розраховує на мій костюм, оспіваний «Спортом». Сент-Аман, що йде з нами сьогодні до Італійців. Пані де Перонне (віконтеса де Леторьєр) мала прийти з нами, але вона нездужає!! — Та байдуже, каже Сент-Аман, чемність уже виявлено, вона прийде вас провідати, і ми зробимо «Записник світської людини»; зрештою, коли Агата за щось береться, ви ще побачите. Я хочу, щоб навесні ви були найбільш модною дівчиною Парижа, найпомітнішою. Нам потрібен успіх, справжній. «Спорт» уже почав, ви побачите, як воно піде. Я в сукні з арабського газу та з фішу з дуже легкого тюлю.
Сент-Аман і Гавіні приходять сказати мені, скільки людей питало, хто ця чарівна тощо тощо.
Я думала, що зберегла фейлетон про кокодеток, де йдеться про барона де Сент-Агата; він пояснив би вам вдачу цього персонажа — там дуже мило й правдиво розказано, як його полум'я, цілком... платонічне, не з тих, що палають, як він навіть не намагається розпалити пожежу і як цілковито, душею й тілом, віддається своєму ідеалові дня. Щойно у якомусь товаристві з'являється особа, через яку можна наробити шуму у світі, він заволодіває нею, оспівує її, скрізь споруджує їй вівтарі, на вустах у нього лиш її хвала. А коли, зрештою, репутацію зроблено, кумира встановлено, оточено, прилаштовано, прийнято публікою, він відступає й переходить до іншого культу. Тільки зі мною це буде важко: американка, представлена своїм міністром, — то було б простіше простого, або ж акторка, співачка, танцівниця. А я ж світська дівчина, і в мене немає ні свого посольства, ні жодної підтримки в російській колонії, навпаки. Не далі як минулого понеділка (певно, Аплечеєви) про нас плескали дурниці в королеви, і один із камергерів спитав у Гавіні, хто ми такі, а тому довелося його заспокоювати. А я ж промовчала про пані Аплечеєву — якби я щось сказала, те, що вона потім казала б, дуже б ослабло! Але я казала собі: промовчу, і небо мене за це винагородить... може, воно зробить це згодом, а на цю мить воно лишень розв'язало язика гидкій росіянці. Гаразд.
Отже, Сент-Аманові буде тим більше клопоту, що пробуджені заздрощі матимуть лиш надмір вибору, аби мене забалотувати.
Але згадаймо Едмона-чарівника і повторімо за ним: я з усім упораюся.
Чотири дні тому Габріель сильно забив увесь бік: його зачепила карета, поки він розплачувався з кучером. Тепер він прикутий до ліжка, і ми не побачимося щонайменше десять днів.

Примітки

«Перше квітня» (poisson d'avril) — день жартів, 1 квітня. Дотеп у тому, що звістка про прийняття (яка надійшла попередньої ночі) саме цього дня могла видатися надто доброю, щоб бути правдою.
Каталожний номер два: оскільки прізвище починалося на «А» (Андрей), Марія була близько до початку абеткового каталогу. Номер 2 означав би другу за списком роботу — помітну позицію.
Сент-Амана було виведено (як «барона де Сент-Агата») в сатиричному фейлетоні про модних паризьких типів, які присвячують себе просуванню світських знаменитостей, — характеристика, яку Марія вважає точною й трохи цинічною.
«Забалотувати» (blackbouler) — від англійського «blackball», виключити, піддати остракізму. Англійський запозичений вислів уже усталився у французькому світському жаргоні до 1880-х років.
«Едмон-чарівник» — імовірно, театральна чи літературна алюзія, яку Марія використовує як особисте гасло; точне джерело не встановлено.