❦
Вівторок, 20 серпня 1878
Mardi, 20 août 1878
Забула сказати, що мій дядько Микола тут уже три тижні або й більше. Він дуже негарний, і він нігіліст, обмежений нігіліст.1 Спочатку я з нього кепкувала, а потім стала міркувати серйозно й попросила пояснити мені все це та сказати якнайясніше й якнайстисліше, чого вони хочуть.
J’ai oublié de dire que mon oncle Nicolas est ici depuis trois semaines ou plus. Il est très laid et c’est un nihiliste, un nihiliste borné. Je m’en suis moquée et puis j’ai raisonné sérieusement et je l’ai prié de m’expliquer la chose et de me dire aussi clairement et brièvement que possible ce qu’ils veulent.
Він заплутався в такій безлічі слів, що мені запаморочилося в голові й це мене дратує. Всі вони такі. Виявляється, справжньої свободи не існує ніде й Швейцарія — мало не потвора. Я готова слухати найпотворніші речі, якщо їх висловлено логічно й чітко. Плутанину, брак конкретики можна терпіти лише в прекрасних речах.
Il s’est embarassé dans une telle multitude de mots que j’en suis étourdie et agacée. Ils sont tous ainsi. Il paraît que la liberté n’existe encore nulle part et que la Suisse est une monstruosité ou à peu près. J’écouterai les choses les plus monstrueuses si elles sont logiquement et clairement dites. La confusion, le manque de positif ne se peut souffrir que dans les belles choses.
У мене є настільний хронометр з будильником і репетиром; кошик для газет і паперів; пишу гусячим пером — як пан Греві2; не вистачає лише дзвіночка — завтра буде.
J’ai un chronomètre de table à réveil et répétition; une corbeille pour les journaux et papiers, j’écris avec une plume d’oie comme M. Grévy, il me manque une sonnette je l’aurai demain.
Читаю «Фіґаро», «ЛʼОрдр», «Ле Пеї», «Ля Репюблік франсез». Відверто кажучи, мені огидний «Фіґаро», хоча він і найдотепніший із усіх.
Je lis « Le Figaro », « L’Ordre », « Le Pays », « La République française ». A vous dire vrai, je suis dégoûtée du « Figaro » bien qu’il soit le plus spirituel de tous.
Лише сьогодні дізнаюся, що я не складала візиту Ґансам. Я лише віддала їм візит у відповідь на той, який вони склали мені двома днями раніше. Розалі водила їх два дні «щоб зробити ще скаженішими» й нарешті погодилася, щоб вони зайшли подивитися на карикатуру на себе.
Aujourd’hui seulement j’apprends que je n’ai pas fait une visite aux Gans. Je leur en ai rendue une qu’ils m’avaient faite deux jours avant. Rosalie les avait menés pendant deux jours « pour les rendre encore plus fous » et enfin a consenti à ce qu’ils entrassent voir leur caricature.
Мультедо пише Діні, ось його лист.
Multedo écrit à Dina, voici sa lettre.
Переписаний лист · Lettre dʼA. Multedo à Dina, Mont-de-Marsan, 19 août 1878Мон-де-Марсан 19 серпня 1878 Мадемуазель, Чи дозволите ви мені писати вам і чи дійде ваша доброта до того, щоб дати мені про себе звістку? Я дізнався, що ви поїхали до Емса до своєї кузини. З іншого боку, до мене доходять чутки, що вашому двоюрідному дідові дедалі гірше. Якщо з ним мало б статися нещастя, краще, щоб ви не були тому свідком і щоб ваше таке добре серце не зазнало жорстокого випробування болісним видовищем. Тож я радий вашому відʼїздові. Проте я сподіваюся, що ви з кузиною незабаром повернетеся до Парижа, щоб я міг того дня, коли вже не зможу опиратися тузі через свою віддаленість, приїхати туди до вас із візитом і набратися сили й мужності до свого остаточного повернення на початку зими. Чи не будете ви такі ласкаві сказати мені, коли ви всі виїдете з Емса до Парижа і чи не збираєтеся ви після повернення з Німеччини в якусь іншу подорож чи екскурсію? Будьте добрі й великодушні, мадемуазель, як вам зазвичай підказують природні поривання вашого серця: дайте мені звістку про себе і про вашу непоступливу кузину. Скажіть мені, чи відчуває вона до мене відразу, чи ставиться до мене лише з холодною й зневажливою байдужістю. Скажіть, чи ви моя подруга, чи памʼятаєте те тихе прохання, з яким я звернувся до вас у день відʼїзду і на яке ви відповіли: «Я вам обіцяю». Прошу, відповідайте мені швидко; я лічу, скільки днів і годин мені доведеться чекати на вашу відповідь. Пишіть мені довго й докладно: кожне слово, що прийде з Німеччини, буде для мене діамантом. Складаю свої шанобливі уклони до ваших ніг, до ніг вашої жорстокої кузини та вашої тітоньки. А. МУЛЬТЕДО Чи правда, що знаменита гітара прибула зламаною?
Mont de Marsan 19 août 1878 Mademoiselle, Me permettez-vous de vous écrire, et pousseriez-vous votre bonté jusqu’à me donner de vos nouvelles ? J’apprends vous êtes allée à Ems rejoindre votre cousine. D’autre part il me revient que votre grand-oncle se trouve de plus en plus mal. Si un malheur devait lui arriver, Il vaut mieux que vous n’en soyez pas témoin et que votre cœur si bon ne soit pas soumis à l’épreuve cruelle d’un spectacle douloureux. Je me réjouis donc de votre départ. Cependant j’espére que, vous et votre cousine, vous reviendrez à Paris bientôt, afin que je puisse, le jour où je ne pourrai plus résister au regret de mon éloignement, aller vous y faire une visite pour prendre force et courage jusqu’à ma rentrée définitive au commencement de l’hiver. Auriez-vous la complaisance de me dire quand vous quitterez tous Ems pour Paris et si vous ne vous proposez pas de faire, après votre retour d’Allemagne quelque autre voyage ou excursion ? Soyez bonne et généreuse , Mademoiselle, comme les tendances naturelles de votre cœur vous portent à l’être habituellement : donnez-moi de vos nouvelles, des nouvelles de votre intraitable cousine. Dites-moi si elle m’a en horreur, ou si elle n’a pour moi qu’une indifférence dure et dédaigneuse. Dites-moi si vous êtes mon amie, si vous vous souvenez de la prière que je vous ai adressée tout bas le jour de mon départ et à laquelle vous avez répondu : « Je vous le promets. » Veuillez me répondre vite; je suppute combien de jours et d’heures il me faudra atendre votre réponse. Ecrivez-moi longuement et avec détails : chaque mot qui viendra d’Allemagne vaudra pour moi un diamant. Je mets mes respectueux hommages à vos pieds et à ceux de votre cruelle cousine et de votre tante. A. MULTEDO Est-il vrai que la fameuse guitare soit arrivée cassée?
Примітки
Російський нігілізм — радикальний філософський і політичний рух 1860–80-х рр., що відкидав традиційні моральні й суспільні авторитети. Натхненні такими письменниками, як Микола Чернишевський і Дмитро Писарев, нігілісти проповідували руйнування наявних інституцій. До 1878 р. рух радикалізувався: у січні того ж року Віра Засулич вчинила замах на губернатора Санкт-Петербурга. ↩
Жюль Греві (1807–1891) на той час був головою Палати депутатів, а в січні 1879 р. став президентом Французької республіки. ↩