(181 слово)
Я наче розморена в теплій воді — попри рожеву сукню, попри Джирофлу, теж розпашілого, — говорю повільно й мов якась манірна особа.
(483 слова)
Я не виходжу, я змучена й сумна. Не хочу нікого бачити.
(1 520 слів)
До церкви й до монастиря, як минулої неділі. Черниці питали мене, чи не з'являється вже в мене покликання.
(366 слів)
Я снідаю сама з таким задоволеним виглядом, що можна вмерти зо сміху. Я тихцем розмовляю сама із собою зарозуміло й самовдоволено — можна подумати,...
(862 слова)
Як же я хочу, щоб приїхав дядько.
(196 слів)
У домі так порожньо, я так нудьгую¹. Розраду я знаходжу, лише коли бачу Одіффре, а поки його не бачу, мене огортає велика журба.