Середа, 30 березня 1881

Я вдавала, що сплю, до десятої, щоб не йти в майстерню. І почуваюся дуже нещасною.
Ось відповідь Жюліана. Це мене трохи заспокоює... Та ви тільки подумайте. Ні, ви й уявити не можете, чим була б для мене відмова прийняти картину! Це було б уже не... словом, мені довелося б ремствувати лише на себе! І не знаю, що жахливіше — бути самій винною у своєму нещасті чи страждати через інших. Ах! це був би один із тих ударів, у самісінькі груди, я й уявити не можу, що б я зробила... Зрештою, треба сподіватися...
Сент-Аман приходив сьогодні, дуже стривожений. Учора він провів вечір із Детайєм (художником), якому невиразно здається, що він бачив відхилену майстерню. Він клопочеться мною, нашим святом. Зрештою, його пунктик цілком невинний і може обернутися справжнім благом. Ось у «Спорті» опис балу в Дальма.

Примітки

Едуар Детай (1848–1912) — славетний французький живописець на військові теми. ↩