❦
Вівторок, 29 березня 1881
Mardi 29 mars 1881
У майстерні я дізнаюся, що Брезло вже прийнято, а я не маю звісток про свою картину.
J’apprends à l’atelier que Breslau est déjà reçue et je n’ai pas de nouvelles de mon tableau.
Я працювала до полудня, а потім ми робили закупи, які видалися мені страшенно довгими. У майстерні мені обіцяли дати знати; о шостій я знаходжу записку від Амелі, яка ще нічого не знає, бо Жюліан не зміг побачити Лефевра.1
J’ai travaillé jusqu’à midi et puis nous avons fait des courses qui m’ont paru atrocement longues. On m’avait promis à l’atelier de me faire dire, à six heures je trouve un mot d’Amélie qui ne sait encore rien parce que Julian n’a pu voir Lefèbvre.
Я вичерпала всі на світі міркування і нажила лише гарячку та головний біль, хоч і під спокійною личиною. А ця гидка тварюка Розалі, пішовши просити в тих дам грошей, щоб відіслати телеграму, у якій я описую Тоні свої тривоги, — і ці дами прочитали телеграму.
J’ai épuisé tous les raisonnements du monde et je n’ai gagné que la fièvre et un mal de tête sous des dehors calmes il est vrai. Mais cette sale bête de Rosalie qui étant allée demander de l’argent à ces dames pour expédier la dépêche où je peins mes inquiétudes à Tony, ces dames ont lu la dépêche.
Це жахливо: тепер я не можу ні зʼявлятися в майстерні, ні лишатися тут, у родині!..
C’est affreux maintenant je ne puis ni paraître à l’atelier ni rester ici, en famille !...
Я не зичу вам моєї тривоги, хоч би ким ви були.
Je ne vous souhaite pas mes angoisses quand même vous seriez n’importe qui.
Примітки
Жюль Жозеф Лефевр (1836–1911) — французький академічний живописець і член журі Салону. Його слово щодо прийняття було вирішальним. ↩