❦
Понеділок, 28 березня 1881
Lundi 28 mars 1881
Уранці я беру участь у конкурсі, а по обідах гулятиму. Ми їдемо до королеви1, де сила людей; мені не хотілося туди їхати, я почувалася ніяково, бо так мало знаю маркізу дʼАльтавілла, її даму двору і маркізу де Мерсед, дружину камергера. Ось уже вісім місяців ми там не були. Ці дами були дуже любʼязні, тож крига скресла, і я повертатимуся туди охоче.
Je fais le concours le matin, quant aux après-midi je me promènerai. Nous allons chez la reine où il y a une foule de monde; ça m’ennuyait d’y aller, je n’étais pas à l’aise connaissant si peu la marquise d’Altavilla, sa dame d’honneur et la marquise de Merced, femme du chambellan. Voilà huit mois que nous n’y sommes allées. Ces dames ont été très aimables, de sorte que la glace est rompue et que j’y retournerai avec plaisir.
Королева сказала нам, що даватиме свята після Великодня, і запросила нас. А ще приємні речі — мовляв, у мене розумні очі; словом, я заспокоїлася. Знаєте, кожен заходить по черзі, як у Лаферʼєр; після нас ішли Аплечеєви — ви ж знаєте, що пані була повією. До того ж тримається вона так непристойно, що пані дʼАльтавілла з якимось дивним виглядом спитала мене, чи не можу я сказати їй, ким була пані Аплечеєва до заміжжя. Я відповіла, що нічого не знаю. Міранда вже не в посольстві, посаду, яку він обіймав, скасовано; до того ж у нього багато ворогів, та й, здається, він не дуже бездоганний. Ось він і пішов на дно, а нам уже давно слід було провідати його дочку, тож коли ми приїхали, Розіта з батьком були в захваті. Я була навмисне дуже любʼязна, щоб вони не подумали, ніби зміна їхнього становища на мене впливає.
La reine nous a dit qu’elle donnerait des fêtes après Pâques et nous y a invitées. Et puis des choses gentilles que j’ai des yeux intelligents, enfin me voilà tranquille. Vous savez chacun passe à son tour comme chez Laferrière, après nous venaient les Appletcheieff, vous savez que madame a été fille publique. Du reste sa tenue est si peu correcte que Mme d’Altavilla m’a demandé d’un air singulier si je pouvais lui dire qui était Mme Appletcheieff avant son mariage. J’ai dit que je ne savais rien. Miranda n’est plus à l’ambassade, le poste qu’il occupait est supprimé, au surplus il a beaucoup d’ennemis, il paraît aussi qu’il n’est pas très immaculé. Le voilà coulé et il y a longtemps que nous aurions dû aller voir sa fille, aussi quand nous sommes arrivées Rosita et le père ont été ravis. J’ai été très aimable exprès pour qu’ils ne pensent pas que leur changement de situation m’influence.
Завдяки Сент-Аманові багато говорять про костюмований бал, який ми даватимемо: це буде найгарніше зі свят, великий успіх, усі про нього говоритимуть, будуть найпомітніші особистості, найелегантніші жінки, гучні імена. Понад двісті осіб. Словом, він собі це втовкмачив у голову. Дитя елегантне, гарненьке, розумне тощо тощо. Успіх у Дальма, потім потрібен успіх вечора і, нарешті, картина.
Grâce à Saint Amand on parle beaucoup du bal costumé que nous allons donner, ce sera la plus belle des fêtes, un grand succès, tout le monde en parlera, il y aura les personnalités les plus en vue, les femmes les plus élégantes, les grands noms. Plus de deux cents personnes. Enfin il se l’ai mis en tête. L’enfant est élégante, jolie, intelligente etc. etc. Un succès chez Dalmas, puis il faut le succès de la soirée et enfin le tableau.
Він за це береться, Сент-Аман.
Il s’en charge, Saint Amand.
Маю шевця на імʼя Дельма, який робить із моєї і так маленької ноги предмет цікавості. Не розумієш, як можна в цьому ходити — воно вузьке, гостроносе, неприродне, але гарне й дивовижне. Це викликало щось на кшталт остовпіння в палацових дам, а пан де Мерсед не приховує свого подиву, він розглядає ногу. Я навіть не думаю, що це вважають гарним, але це незвичайно. А головне те, що підбори дуже низькі; з високими підборами це зробити легко, але виходить широко й бридко.
J’ai un cordonnier qui s’appelle Delmas et qui fait de mon pied, déjà petit, un objet de curiosité. On ne comprend pas comment on marche avec ça, c’est étroit, pointu, pas naturel mais joli et étonnant. Cela a causé une sorte de stupéfaction aux dames du Palais, et M. de Merced ne cache pas son étonnement, il regarde le pied. Je ne crois même pas qu’on trouve cela joli mais c’est extraordinaire. Et surtout c’est que les talons sont très bas, ou avec de hautes talons c’est facile à faire mais c’est large et laid.
Примітки
Королева: Ізабелла II Іспанська (1830–1904), яка від 1868 року жила у вигнанні в Парижі. Вона тримала двір у Палаці Кастилії і була незмінною постаттю бонапартистського товариства. ↩