Неділя, 27 березня 1881

Я нараховую чотириста тисяч франків, а в Росії є шістдесят тисяч карбованців капіталу, які можна буде взяти за кілька тижнів, — це дає шістсот тисяч франків; та ще я звелю продати земель на сто пʼятдесят тисяч карбованців (у тітки їх на пʼятсот тисяч карбованців). Це дасть мені мільйон франків, який я матиму незалежно від родинної ренти. Я в захваті від цієї думки — це була б незалежність, безпека. Окрім моїх пʼятдесяти тисяч франків ренти (пʼять відсотків), я матиму сорок тисяч від родини за її життя (їм лишалося б тридцять тисяч франків на рік). Отже, я матиму майже сто тисяч франків ренти. Усе це породжує вілла.
Я була в Ґавіні — спускалася саме тоді, коли піднімався Базір. Потім у Лісі, сила-силенна людей; я в захваті й будую найповітряніші замки.
Божидар обідає тут. А ще раніше — візит Берти. Усі кажуть, що вона декласувалася і що в Ніцці її бачили в театрі з кокотками. Про це чути зі стількох боків водночас, що мимоволі повіриш... тільки ж це так жахливо!
Вона звірилася мамі: хоче покинути чоловіка, кепкує з умовностей і вихваляє малого Блана. Словом, вона начебто з глузду зʼїхала.
А в мене голова сповнена Кассаньяком. Хіба це не дивовижно?!
Скоро вже три роки, як я не сказала йому й слова.
І можливе кохання я бачу тільки в ньому. Йому тридцять сім, а я познайомилася з ним, коли йому було тридцять два, — ось уже пʼять років, і ось уже пʼять років він більш-менш постійно займає мої думки...
Я ще й не бачила його, а вже передчувала щось надзвичайне, і з першої ж хвилини нашого знайомства було щось — не можу сказати що... Коли я з ним познайомилася, я не усвідомлювала ні його блискучого тоді становища, ні нічого в політиці, але все це стало наче одкровенням. А тепер, коли він уже втратив увесь свій ореол, я все одно відчуваю, що здатна впасти йому до ніг... зрештою, він єдиний, хто рівня мені в коханні, єдиний, кого я вважала б природним любити... З іншими це була б поблажливість, і, по суті, я почувалася б приниженою, а з ним це було б Кохання, пристрасть... безум... Це відчуваєш, запевняю вас, я складаю собі історії із заплющеними очима і... не могла б кохати нікого, крім нього... досі... Я гадала, що треба бути вищою людиною, генієм або принаймні великим талантом, щоб тебе кохали...
А втім, я його не кохаю, я лише кажу, що не могла б кохати нікого, крім нього, але... побачимо.