❦
Пʼятниця, 25 березня 1881
Vendredi 25 mars 1881
Ce soir à l’opéra avec les Gavini. Robe de crêpe merveilleux blanc, ouverte à l’Empire, manches longues et transparentes. Taille extraordinaire, coiffure avec des boucles tombant dans le dos d’un chignon très serré. Un faux air de La Vallière.
Маркіз (Каса-Рієра), що завжди питає про мене, лишився ненадовго, як завжди. Він щоразу питав про мене в Ґавіні, а позаяк він сліпий, пані Ґавіні сказала, ведучи мене: ось вона, чарівна маленька росіянка. Є в нас іще Дюверну, кузен Ґавіні, він молодий, Шевро, теж молодий, Ґабріель теж молодий, Жері, Базір — молодий і чарівний, потім Сарланд і маркіз де Грав, який сидів у ложі герцога де Немура й графині дʼЕ, майбутньої імператриці3, і Сент-Аман, про якого я мало не забула!
Le marquis (Casa Riera) qui demande toujours de mes nouvelles est resté peu de temps comme d’habitude. Il m’avait demandé chaque fois aux Gavini et comme il est aveugle Mme Gavini a dit en m’amenant: la voilà la charmante petite russe. Nous avons encore Duvernoy, le cousin de Gavini, il est jeune chevreau, jeune aussi, Gabriel également jeune, Géry, Basire jeune et charmant, puis Sarlande et le marquis de Graves qui était dans la loge du duc de Nemours et de la comtesse d’Eu, future impératrice et Saint Amand que j’oubliais !
Стара Ґавіні каже, що я весь час фліртувала, і це її тішить, мене, до речі, теж.
La mère Gavini dit que j’ai flirté tout le temps et ça la réjouit, moi aussi du reste.
Тільки от Ґабріель споганів, і перше враження було таке сумне, що я не могла з ним говорити, і я йому це сказала, до речі, разом із багатьма іншими подібними наївностями.
Seulement Gabriel a enlaidi, et la première impression a été si déplorable que je ne pouvais pas lui parler, je le lui ai dit, du reste avec beaucoup d’autres naïvetés de ce genre.
Ми просиділи, здається, два акти, плещучи дурниці. Давали «Фауста»4, якого я зовсім не слухала. Я тримала лорнет перед очима, щоб не надто було видно, що я весь час говорю. Ґабріель уже нічого мені не каже, але мені з ним доволі весело. Голова моя сповнена Кассаньяком, якого я ніколи не бачу, і щоразу, виходячи, я кажу собі: а раптом я зустріну його там, і що він про мене подумає тощо. І я ніколи його не зустрічаю. Королева, яку ми зустріли вчора в Лісі і яка дуже мило вклонилася мамі, кажуть, дасть костюмований бал, і Кассаньяк там, без сумніву, буде. Я перевдягнуся, як минулого разу, або в німфу доби Людовіка XV, або в Троянду — біла сукня, вкрита розквітлими трояндами й пупʼянками. Мої гірлянди з балу Дальма були такі чудові, троянди, що осипаються, аж пелюстки розліталися і здавалося, ніби квіти вʼянуть; дехто казав Діні, як шкода, що ці квіти вже вʼянуть.
Nous sommes restés deux actes je crois à dire des bêtises. On donnait Faust que je n’ai pas écouté du tout. Je tenais la lorgnette devant mes yeux pour qu’on ne vit pas trop que je parlais tout le temps. Gabriel ne me dit plus rien mais je m’amuse assez avec lui. J’ai la tête remplie de Cassagnac que je ne vois jamais et chaque fois que je sors je me dis: si j’allais le rencontrer là et que penserait-il de moi etc. Et je ne ne le rencontre jamais. La Reine que nous avons rencontrée hier au Bois et qui a salué maman très gentiment va dit-on donner un bal travesti et Cassagnac y sera sans doute. Je me déguiserai comme la dernière fois ou en nymphe Louis XV ou en Rose, robe blanche couverte de roses épanouies et en boutons. Mes guirlandes du bal Dalmas étaient si admirables, des roses qui s’effeuillent, que ça s’envolait et avait l’air de se faner, plusieurs ont dit à Dina que c’est dommage que ces fleurs se fanent déjà.
Примітки
Стиль Ампір (à lʼEmpire) — неокласична мода доби Першої імперії Наполеона I (1804–1814), що вирізнялася високою талією просто під грудьми, низькими вирізами, довгими рукавами та легкими тканинами з мінімальним каркасом. ↩
Луїза де Лавальєр (1644–1710) — коханка Людовіка XIV. ↩
Герцог де Немур (1814–1896) був сином короля Луї-Філіпа. Його син Гастон Орлеанський, граф дʼЕ, одружився з Ізабеллою, спадкоємицею бразильського трону, — звідси Маріїна «майбутня імператриця». ↩
«Фауст» Ґуно (1859) був найчастіше виконуваною оперою в Паризькій опері того періоду. ↩