Вівторок, 6 липня 1880

Новий портрет, який я начеркнула, мав у Родольфа такий успіх, що він зніс його вниз до чоловіків, аби довести, що жінки сильні.
Очікували гарного засідання з амністією в Палаті, і товариство було блискуче — республіканський high life, посли тощо, і навіть Гехт, він був і в Сенаті. Дуже спекотно, я дуже шикарна в білому, Леон розглядає мене в лорнет, та й інші теж, багато; але надто Жид — о, цей розглядав мене з-за колони майже весь час. Він був із пані Арно, Флоке, Ебраром і Жозефом, з яким двічі виходив. Нам було дуже добре в ложі Президента Республіки.
Нічого не сталося, відклали на завтра. Але я дивилася на Кассаньяка, час від часу ховаючись в останньому ряду; (там були тільки ми) — не знаю, бридкий він чи гарний, чи негарний, чи чарівний, чи пересічний, але він дорогий, він коханий. Можливо, це перебільшення... але досі є тільки він.
Чи була я вчора зла? Ні, ніколи такою не буваєш, а коли кажеш, що ти така, то це означає, що хвалишся, ніби робиш людей нещасними. А проте, гадаю, цей сердешний Казимир мене кохає.
— Ви прийшли через... оте писання? — спитала я в нього.
— Я прийшов, щоб вас побачити. — І це було сказано з тим зусиллям, яке роблять, щоб говорити, не плачучи... Є серед вас, о любі читачі, що мене читатимете, люди вульгарні; так от, ці подумають, що Кассаньяк заважає мені мати серце. Та воно й не для такого нікчеми, як Казимир, заговорить це серце. Кажуть, що дівчина Акар дуже багата і що лицарський Поль де Кассаньяк приховав цей величезний посаг, а тепер вигадав того пана Жюльєна, який нібито робить його своїм спадкоємцем, тощо, тощо. Чи не виявилося б, що збоку чи здалеку я теж маю нечисту вдачу? Бо ж, зрештою, я вийшла б за будь-кого заради грошей і високого становища. Чи це аж так суворо? Я ж не відмовляю Казимирові навідріз: «але якби я знайшла дуже багатого чоловіка, то й не зважала б на вас і взяла б того чоловіка», — я сказала йому це вчора. Чи це чесно? Хоч, зізнаюся, це не дуже чисто. А врешті, якби трапився чоловік, чий статок був би нечесно набутий, я б, не вагаючись, віддала йому перевагу над чесною людиною. Звісно, за умови, що його шахрайство не сягне того, щоб його занесли до чорного списку, бо в такому разі багатство ні до чого. Тож порозуміймося: коли я кажу, що взяла б негідника за його мішок, мається на увазі, що це буде негідник прийнятий. Таких багато. Що ж, чи я краща за Поля? Тут більше переваг і більше легкості прийняти будь-що, бо саме чоловік прикриває все своїм іменем.
А проте мені здається, що є в мені щось досконало чесне. Узявши чоловіка, я ніколи б його не зраджувала — по-перше, щоб не забруднитися, а по-друге, бо мені огидно зраджувати.
Зрештою, я дозволяю собі ці розрахунки, що напрошуються. Ви знаєте моє життя, але в коханому я хотіла б бачити лише чистоту й славу. А це означає, що наразі коханого немає.
Цей сердешний Казимир!
— Ви вважаєте мої погляди мерзенними, вони, кажете ви, почерпнуті з моїх книжок. Я глузлива й розумакувата, я весь час позую: я ніколи не кажу й слова з того, що думаю, кажете ви. То що ж ви тоді в мені кохаєте? Мою шкіру? Та це ж жах!
Йому не було чого відповісти, окрім як вряди-годи вигукувати, що він не такий дурний, як я гадаю, і що, хоч би як я його дурила, він усе одно розуміє. Він нічого не розумів... а проте кажуть, що закохані мають дурний вигляд.
Ні, справді дурний. Він питає мене, з якою метою, навіщо здобувати йому освіту, а потім додає з розчарованим виглядом, що вона й так аж занадто здобута. Він вельми про себе високої думки, цей дощовий черв'як. Він слухає мої жорстокості, і це не заважає йому знову йти в наступ і дозволяти собі критику й міркування з тією звичною самовпевненістю та впертістю!
Я лютую, коли подумаю, що ця істота дозволяє собі критикувати чи перебирати бодай щось у мені. Мерзенна глино, як він сміє не лежати чолом у пилюці? Бунт рівні видається природним і змушує тебе його поважати, бунт вищого кидає тебе йому до ніг, і часто збунтована рівня стає вищим. Та коли нижчий, як цей румун, цей унтер-офіцер розуму, його бунт обурює, гнівить, ранить і дратує. Чи уявляєте ви собі Соутцо, який каже: «Ви, усі панни, ви такі, але геть усі».
Він такий дурний, коли підводить голову.

Примітки

В оригіналі англійською: high life — вищий світ, модне товариство.