❦
Неділя, 10 серпня 1879
Dimanche, 10 août 1879
Ми вирушаємо щонайпізніше післязавтра.
Nous partons après-demain au plus tard.
Я надіслала свою фотографію князю Урусову, якому пообіцяла її в Зодені. Якщо він іще й відповість мені любʼязним листом, я попрошу в нього рекомендаційного листа. До того ж я скажу мамі, щоб вона попросила такого в Анічкових. Скульптура!
J’ai envoyé ma photographie au prince Ouroussoff à qui je l’avais promise à Soden. Encore s’il me répond une lettre aimable je lui demanderai une lettre. En outre je vais dire à maman qu’elle en demande une aux Anitchkoff. La sculpture !
Покинути Париж, жити деінде! Це неможливо. Я хотіла б лише вряди-годи їхати й проводити хтозна-скільки днів в Італії. Не треба знати, скільки там лишаєшся.
Quitter Paris, vivre ailleurs ! C’est impossible. Je voudrais seulement de temps en temps aller passer je ne sais combien de jours en Italie. On ne doit pas savoir combien de temps on y reste.
Їдеш туди і такий щасливий, що забуваєшся, а тоді одного прекрасного дня тебе повертають до дійсності, і ти повертаєшся до Парижа. Ось воно, життя. Мене бентежать усі ці задуми, плани, бажання, шанолюбство!
On y va et on est si heureux qu’on s’y oublie et puis un beau jour on est rappelé à la réalité et on revient à Paris. Voilà la vie. Je suis agitée par tous ces projets, plans, désirs, ambition !
Сердешна Берта прийшла, і ми взяли її з собою до Лісу. Вона мало не сама напросилася — така вона сумна. Її чоловік гасає десь або гайнує час і прогулюється з пані Бойд. Пані Бойд у всьому з ним заодно; вони вдвох тримаються окремим товариством, а молоду жінку лишають завжди саму.
La pauvre Berthe est venue et nous l’avons emmenée au Bois avec nous. Elle s’est presque invitée, elle est si triste. Son mari court ou passe son temps et se promène avec Mme Boyd. Mme Boyd est en tout d’accord avec lui, à eux deux ils font société à part et laissent la jeune femme toujours seule.
Берта каже про це лише сміючись, вона б навіть скрикнула, якби їй це сказали навпрямки, але це видно й зрозуміло будь-кому. І якби деякі підозри не були цілком неможливі, я не знаю, що б я про все це думала. Якби винна була сердешна дитина, вона не приходила б сюди вічно гаяти час із жінками. Вона любить свого чоловіка і була б найщасливішою з жінок, якби він захотів бути до неї добрим. Він гасає з панами де Буаебером і де Роганом; це ті два добродії, про яких Ґавіні, коли я назвала їх товаришами Ланкастера, сказав: «Ага! Ну тоді ясно, що то пройдисвіт». Бідолашна простачка Берта на вигляд така сумна, що мені її шкода і що я забуваю про справу з маскою.
Berthe ne le dit qu’en riant, elle crierait même si on le lui disait crûment mais cela est visible et compréhensible à n’importe qui. Et si certains soupçons n’étaient absolument impossibles je ne sais pas ce que je penserais de tout cela. Si la faute était à la pauvre enfant elle ne viendrait pas ici toujours passer le temps avec des femmes. Elle aime son mari et serait la plus heureuse des femmes s’il voulait être bon pour elle.
Мені нема чого сказати, хіба що я думаю тільки про... про Покійного.
Je n’ai rien à dire si ce n’est que je ne pense qu’à... au Défunt.
А таки є! Мушу вам сказати, що Малого Маяка1 бачили в «Мабілі» з жінками, яким він на весь голос казав: «Шкода, що не можу запросити вас до себе, але ж ви розумієте, любоньки мої, коли мешкаєш у Бурбонському палаці!». Я думала, що він мало не чистий і без вади. Це псує його в моїх очах. Досить наївно було вважати його чистим... але це пасувало до його типу вроди.
Si ! j’ai à vous dire qu’on a vu Petitphare à Mabille avec des femmes auxquelles il disait tout haut: « Je suis désolé de ne pouvoir vous inviter chez moi, mais vous comprenez mes petites quand on loge au Palais Bourbon ! ». Je le croyais presque pur et sans tâche. Ça me le gâte. C’était assez naïf de le croire pur... mais, cela allait avec son genre de beauté.
Примітки
«Малий Маяк» (Petitphare, фр. «petit phare» — «маленький маяк») — так Марі зашифровує Арно де лʼАрʼєжа. ↩