❦
Субота, 9 серпня 1879
Samedi, 9 août 1879
Учора ввечері я довго молилася Богу, але не відчула, щоб Він мене почув. Є речі неможливі, і коли їх просиш, то намарне.
Hier soir j’ai longtemps prié Dieu mais je n’ai pas senti qu’il m’eût entendue. Il y a des choses impossibles et quand on les demande c’est en vain.
Я їздила до Лісу з Бертою. Я знову виходжу з нею — це небезпечно, але мене це бавить. Поки ми прогулювалися, старі грали в «безік на імена». Увечері в цирку — сила-силенна люду. З нами Блан, Бічинський та Алексіс.
Je suis allée au Bois avec Berthe. Je sors de nouveau avec elle, c’est dangereux mais cela m’amuse. Pendant que nous nous promenions on a fait un bésigue des noms, les vieux. Le soir un monde fou au cirque. Avec nous, Blanc, Bichinsky et Alexis.
Я відчуваю, що здобуду собі славу не живописом, а саме скульптурою. Сьогодні я палаю пристрастю до скульптури.
Je sens que ne ferai pas ma gloire en peignant mais bien en sculptant. Aujourd’hui j’ai une passion pour la sculpture.
Їхати чи лишатися? Валізи спаковані. Мій лікар, схоже, не вірить у дієвість вод Мон-Дора. Байдуже, я їду туди відпочити. А повернувшись, я муситиму вести неймовірне життя. Я малюватиму, доки видно, а ввечері ліпитиму. До того ж мені треба буде завести знайомства в Принца.
Partir ou rester ? Les malles sont faites. Mon docteur, ne paraît pas croire à l’éfficacité des eaux du Mont-Dore. Qu’importe j’y vais me reposer. Et en revenant il me faudra mener une existence incroyable. Je peindrai tant qu’il fera jour et je sculpterai le soir. En outre il me faudra me créer des relations chez le Prince.
Я хотіла б прислужитися Покійному. Якби я тільки могла дістати листа до посольства — і все було б вирішено. А я ж нічого не роблю, щоб його дістати! Анічогісінько.
Je voudrais rendre des services au Défunt. Si je pouvais seulement avoir une lettre pour l’ambassade tout serait dit. Et je ne fais rien pour l’avoir ! Mais rien de rien.
Я божевільна. То байдуже. Присягаюся вам, як каже Кассаньяк, що я виплутаюся.
Je suis une folle. Ça ne fait rien. Je vous jure, comme dit Cassagnac, que je m’en tirerai.