❦
Субота, 15 березня 1879
Samedi, 15 mars 1879
Якщо Робер-Флері, якого за очі звуть Тоні, сваритиме мене сьогодні — я більше не малюю! Ви знаєте, скільки заздрощів, а надто паплюжень накликали на мене мої успіхи. Щоразу, коли щось не ладиться, усі ніби вигукують: я ж вам казав, це не могло тривати довго. За перші мої полотна мене хвалили, а потім я вступила в скрутну смугу, і навколо себе я відчувала надто багато зловтіхи, щоб не страждати від цього доволі гостро. Сьогодні вранці я чекала цього уроку, як чогось жахливого, і поки цей звір Тоні виправляв інших і поволі наближався до мого місця, я проказувала молитви з таким запалом, що небо це оцінило, бо мною лишилися задоволені. Боже великий, який тягар упав мені з серця! Ви, мабуть, і уявлення не маєте про такі переживання? Уявіть собі цю тишу, в якій я відчувала, з якою радістю вони побачили б мене знову розчавленою — цього разу вже остаточно, — бо в таких речах друзі чи вороги однакові.
Si Robert-Fleury, nommé Tony en son absence, me gronde aujourd’hui je ne fais plus de peinture ! Vous savez ce que mes progrès m’ont valu d’envie, et surtout de dénigrements. Chaque fois que cela cloche on a l’air de s’écrier: je vous le disais bien, ça ne pouvait pas durer. Mes premières toiles m’ont valu des compliments et puis je suis entrée dans une passe difficile et je sentais trop de satisfactions autour de moi pour ne pas en souffrir assez fort. Ce matin j’attendais cette leçon comme quelque chose d’épouvantable et pendant que cet animal de Tony corrigeait les autres et se rapprochait peu à peu de ma place, je récitais des prières avec une ferveur que le ciel a appréciée car on a été content de moi. Grand Dieu quel poids m’est tombé du cœur ! Vous n’avez peut-être pas idée de ces émotions-là ? Figurez-vous ce silence où je sentais la joie qu’on aurait de me voir encore aplatie - cette fois ce serait pour de bon - car amis ou ennemis sont les mêmes dans ces choses-là.
Зрештою, це минуло; наступного тижня я зможу витримати будь-який рознос, який тільки влаштують.
Enfin c’est passé, la semaine prochaine je pourrai supporter l’éreintement qu’on voudra.
Щось починає мене тривожити, і я, мабуть, піду до доктора Бланша, психіатра. Я не боюся божевілля, але хотіла б позбутися навʼязливої думки, яка стає нестерпною. Почалося це з тієї памʼятної замітки в «Фіґаро», «Перегони в Ніцці». Ви й не знаєте, яка це мука.
Il y a quelque chose qui commence à m’inquiéter et je crois que j’irai voir le Dr. Blanche, l’aliéniste. Je ne crains pas la folie mais je voudrais me débarrasser d’une obsession qui devient insupportable. Cela date de la fameuse note du « Figaro », Courses de Nice. Vous ne savez pas quel supplice c’est.
Мені здається, що мене всюди мають за кокотку. А тітка — тітка, така байдужа, така пасивна, що в неї такий вигляд, наче вона мене просто супроводжує! А я ж рішуча й жвава. У крамницях ця думка робить мене геть нещасною.
Il me semble qu’on me prend partout pour une cocotte. Et ma tante, une tante, qui est si indifférente, si passive, qui a tellement l’air de m’accompagner ! Et moi qui suis résolue et vive. Dans les magasins cette idée me rend toute misérable.
Сьогодні ввечері ми вечеряємо в Караджорджевичів. Князь служив у гвардії після того, як зрікся сербського трону за себе й за своїх; це чоловік хворобливий і нічим не примітний. Княгиня теж простенька, вона ніколи не зрозуміє, що на таких вечорах, як цей, можна нудитися. Дві американки, дуже прості, двоє синів господарів і двоє французьких приятелів, графи де Дей (?). Усе це відгонило бакалаврством чи правничою наукою, тож ми говорили про філософію та про купу всіляких речей... ученицьких.
Ce soir nous dînons chez les Karageorgevitch. Le prince a servi dans la garde après avoir renoncé au trône de Serbie pour lui et les siens; c’est un homme maladif et ordinaire. La princesse est simple, aussi, elle ne comprendra jamais qu’on s’ennuie à des soirées comme celle de ce soir. Deux Américaines fort simples, les deux fils de la maison et deux amis français, les comtes de Deuil (?). Tout cela sentait le baccalauréat ou le Droit et alors nous avons parlé de phylosophie et d’un tas de choses., scolaires.
Серед вечора прибула якась пані Маврокордато з двома доньками пʼятнадцяти-сімнадцяти років, і, звісно, я подумала, що вони відсахнуться від мене, та, на щастя, нічого такого не сталося. Я звертатимуся з молитвами до Бога замість іти до доктора Бланша.
Dans la soirée est arrivée une Mme Mavrocordato avec ses deux filles de quinze à dix-sept ans et naturellement j’ai cru qu’elles se reculeraient de moi mais il n’en a rien été heureusement. Je vais adresser des prières à Dieu au lieu d’aller chez le Dr. Blanche.
Ланкастер пише мені, що Берта «щасливо розродилася гарненьким хлопчиком». Тим краще — чоловіки навіть у нещасті щасливіші, ніж жінки.
Lancaster m’écrit que Berthe est « heureusement accouchée d’un joli petit garçon ». Tant mieux, les hommes sont plus heureux quand ils sont malheureux que les femmes.
Мені нудно! Так не може тривати! А ця добра княгиня казала: «Правда ж, я добре зробила, що умовила вас прийти. Вам треба трохи струснутися, навіть задля вашого мистецтва. У самоті стаєш похмурим».
Je m’ennuie ! Ça ne peut pas durer ! Et cette bonne princesse qui disait: n’est-ce pas que j’ai bien fait de vous engager à venir. Il faut vous secouer un peu, même pour votre art. On devient maussade dans la solitude.
Та кому ж вона це казала, Боже великий!
A qui le disait-elle, grand Dieu !
Я відбуваюся тим, що заплющую очі, стискаю кулаки й хвилину не дихаю — це стримує сльози.
J’en suis quitte pour fermer les yeux, serrer les poings et ne respirer plus pendant une minute, cela empêche les larmes.
А батькові Башкирцеву я все ж написала:
J’ai tout de même écrit à Bashkirtseff père :
Переписаний лист · Lettre de Marie à M. Bashkirtseff père, mars 1879Щиро вітаю вас із тим, що ви за три роки зробили зі свого сина найгрубішу особу на світі. Ваші зусилля увінчані успіхом, і від Полтави до Гавронців ніколи не зросте досконалішого хама й бевзя.Je vous félicite vivement d’avoir en trois ans de temps fait de votre fils le plus grossier personnage du monde. Vos efforts sont couronnés et depuis Poltava jusqu’à Gravronzi il ne fleurira jamais de rustre et de malotru plus accompli.Марі Башкирцева...Marie Bashkirtseff....