❦
Неділя, 16 березня 1879
Dimanche, 16 mars 1879
Коко загинув, розчавлений возом перед дверима.
Coco, mort écrasé par une charrette devant la porte.
Коли я покликала його обідати, мені про це сказали. Після того горя, якого завдала мені втрата першого Пінчо, на зміну якому прийшла нинішня Пінча, цей видається мені менш... та якщо у вас є собака, народжений у домі, молодий, дурненький, грайливий, негарний, добрий, лагідний, що кидається вам на шию й дивиться на вас двома очима, тривожними й несвідомими, мов у дітей, ви зрозумієте, що втрата мого мені болить.
Quand je l’ai appelé à dîner on me l’a dit. Après le chagrin que m’a causé la perte du premier Pincio, remplacé par la Pincia actuelle, celui-ci me paraît moins... mais si vous avez un chien né à la maison, jeune, bête, joueur, laid, bon, gentil, venant vous sauter au cou et vous regarder avec deux yeux anxieux et inconscients comme ceux des enfants, vous comprendrez que la perte du mien me fait mal.
Куди відлітають душі собак? Це бідне маленьке створіння, довге, біле, обскубане, бо шерсті в нього було більше на задку, ніж на плечах, одне величезне вухо завжди сторчма, а друге обвисле; одне слово, такий негарний пес мені вдесятеро миліший за тих жахливих тварин, за яких платять чималі гроші.
Où vont les âmes des chiens ? Ce pauvre petit être long, blanc, déplumé car il avait plus de poils sur le train de derrière que sur les épaules, une énorme oreille toujours en l’air et l’autre tombante; en un mot j’aime dix fois mieux un chien laid comme ça que ces affreuses bêtes qu’on paye cher.
Він скидався на якогось звіра з Апокаліпсиса чи на потвору, висічену на дахах Нотр-Даму.
Il ressemblait à un animal de l’Apocalypse ou à un monstre sculpté sur les toits de Notre-Dame.
Перейдімо до веселого. Ми ходили посидіти годинку в Ґавіні серед цілої купи бонапартистів.
Passons aux choses gaies. Nous sommes allées passer une heure chez les Gavini au milieu d’un tas de bonapartistes.
Шевро, Менж де Луанн, Рандуен із дружиною. Віконт Пернеті й пані Сарланд. Ці бонапартисти, напіврозхристані, напівелегантні, чомусь невловно відгонять Дюмовими мушкетерами.
Chevreau, Menge de Louanne, Randouin et sa femme. Le vicomte Pernety et Mme Sarlande. Ces bonapartistes moitié débraillés moitié élégants, sentent on ne sait comment les Mousquetaires de Dumas.
Пан Павон із посольства Чилі, Аргентини, Какао чи Занзібару прийшов і цілу годину заговорював нас до знемоги.
Monsieur Pavon de l’ambassade du Chili, Argentine, Cacao ou Zanzibar est venu nous assommer pendant une heure.
Пінча наче й не помічає, що в неї вбили сина, — щоправда, вона чекає нового виводку. Усі вони зватимуться Коко чи Маком. Здається, кажуть, що собаки не мають душі.
Pincia n’a pas l’air de s’apercevoir qu’on lui a tué son fils, il est vrai qu’elle attend une nouvelle famille. Ils se nommeront tous Coco ou Coquelicot. Je crois qu’on dit que les chiens n’ont pas d’âme.
А чому це так?
Et pourquoi ça ?