❦
Субота, 31 серпня 1878
Samedi, 31 août 1878
Опівдні всі були тут, і Жорж не дав відбутися церемонії — її перенесли на шосту.
A midi tout le monde était là et Georges a empêché la cérémonie d’avoir lieu, on la remit à six heures.
О шостій тіло перевезли до підземної церкви, де воно чекатиме на приїзд синів і на подальші розпорядження. Цей склеп на мене справив враження, але я не плакала — я плакала лише в перший день.
A six heures le corps a été transporté à l’église souterraine où il attendra l’arrivée des fils et les dispositions que l’on prendra. Ce caveau m’a impressionnée, mais je n’ai pas pleuré, je n’ai pleuré que le premier jour.
Тітонька ледве тримається на ногах — їй довелося вгамовувати лють цього чудовиська, і вона дістала удари чобітьми в бік, у живіт... Щоб дати вам уявлення, послухайте: Музе пішов до консьєржа й влаштував йому сцену; консьєрж відповів, що нічого не може вдіяти, і що комісар поліції тільки й сказав йому: «Коли якусь із них убʼють — підіймемося нагору». Ледве до цього сьогодні не дійшло, бо якби до їдальні не увійшов хтось — уже не памʼятаю хто, — тітоньку б задушили.
Ma tante se soutient à peine, elle a eu à contenir les fureurs de ce monstre et elle a reçu des coups de bottes dans le côté, dans l’estomac... pour vous donner une idée écoutez: Mouzay va trouver le concierge et lui fait une scène, alors le concierge répond qu’il n’y peut rien et que le commissaire de police s’est contenté de lui dire: « quand il y en aura une d’assassinée, nous monterons ». Il a failli monter aujourd’hui car sans je ne sais plus qui, est entré dans la salle à manger, ma tante serait étranglée.
Тепер усе скінчено.
Maintenant tout est fini.
— Перед труною нашого батька я благаю вас більше до нас не приходити, — сказала йому мама в церкві.
- Devant le cercueil de notre père je vous supplie de ne plus venir chez nous, lui dit maman dans l’église.
— А я перед тією самою труною вам це забороняю.
- Et moi devant le même cercueil je vous le défends.
Нема потреби називати автора цієї фрази, правда ж?
Inutile de nommer l’auteur de cette phrase, n’est-ce pas ?
Покійний і гадки не має, що був присутній на всіх цих церемоніях. Цей чоловік — людина похоронів. Ніхто на світі не вміє так, як він, прийти, застебнувши сюртук на всі ґудзики, і мати вигляд урочистий, поважний, лагідний — словом, напрочуд доречний за цієї нагоди.
Le Défunt ne se doute pas qu’il a assisté à toutes ces cérémonies. Cet homme-là est l’homme des enterrements. Il n’y a personne au monde comme lui pour arriver boutonné dans sa redingote et avoir l’air solennel, grave, doux, admirablement approprié à la circonstance enfin.
Не знаю, чи він велика людина, чи стане нею, але знаю, що ніхто не вміє так, як він, триматися на людях, — це, зрештою, і дає йому такий вплив на юрбу. Памʼятаю, як він входив до церкви Святого Августина: він зазвичай входив через маленькі двері й дуже швидко проходив, працюючи ліктями, щоб стати в першому ряду. І тоді, якби ви знали, як усі поверталися й перешіптувалися: це Кассаньяк, Кассаньяк, о! він не церемониться, ось він, і т. д. і т. д. Ніби пролітала вогняна куля — ця чорна голова й ці широкі плечі... Чому ж він не захотів, щоб про його шлюб писали в газетах? І чому він її не показує... власне, він не встиг, але... Як усе це, мабуть, відбулося по-міщанськи... манери кокоток упереміш із міщанством
Je ne sais s’il est ou sera un grand homme mais je sais que personne ne peut représenter comme lui, c’est d’ailleurs ce qui lui donne cette influence sur la foule. Je me souviens son entrée à Saint Augustin, il avait coutume d’entrer par la petite porte et passait très vite en jouant des coudes pour aller se mettre sur le premier rang. Et alors si vous saviez quel mouvement de têtes et comme on se répétait: c’est Cassagnac, Cassagnac, oh ! il n’y va pas par quatre chemins, le voilà, etc. etc. C’était comme une balle de feu qui passait, cette tête noire et ses larges épaules... Pourquoi donc n’a-t-il pas voulu qu’on parle de son mariage dans les journaux ? Et pourquoi ne la montre-t-il pas... au fait il n’a pas eu le temps mais... Comme cela a dû se faire bourgeoisement... la cocotterie mélangée de bourgeoisie
Того дня, коли шах дав йому орден («Ле Пеї», який нещадно паплюжив цього бідолашного шаха, відтоді його прославляє), ні, наступного дня він, мабуть, пішов до панночки Акар повідомити їй новину. Пані Акар, мабуть, сказала: Поцілуйте ж вашу наречену, пане Полю; або ж, оскільки наречена вдавала з себе хлопця, мати нічого не сказала, а донька простягла панові Полю руку, мружачись, — вона дуже короткозора, а то очі були б дуже гарні, чорні. Я все це сказала тому, що Кассаньяк чудовий, як ніхто, на похоронах.
Le jour que le Schah l’a décoré (« le Pays » qui maltraitait fort ce pauvre Schah l’a glorifié depuis) non, le lendemain il a dû aller voir Mlle Acard et lui annoncer la nouvelle. Mme Acard a dû dire: Embrassez donc votre fiancée Monsieur Paul ; ou bien, puisque la fiancée affectait des airs de garçon, la mère n’a rien dit mais la fille a tendu la main à M. Paul, en clignant des yeux, elle est très myope sans cela les yeux seraient très beaux, noirs. J’ai dit tout cela parce que Cassagnac est admirable, comme personne aux enterrements.
Він заплямував себе, він комедіант, великий позер, його добродушний вигляд, від якого хочеться впасти йому до ніг... (а ще кажуть, що люблять тільки лихих і зневажають доброту, — дурниці!) — усе це лише вдавання... а проте він мав би бути добрим, бо він сильний. Якби ви знали, який у нього добрий вигляд! надто тому, що видно: він хоче таким бути; цей великий чорт вас лякає, і вас вражає лагідність, з якою він до вас говорить; ця доброта, що йде від цього великого фанфарона, має в собі щось зворушливе і, скажімо прямо, принизливе: він поводиться з вами, як із цуценятами в кошику.
Il s’est sali, c’est un comédien, un grand poseur, ses airs de bonté qui font qu’on voudrait se mettre à ses genoux... (et on dit encore qu’on n’aime que les méchants et qu’on méprise la bonté, bêtise !) ne sont que de l’affectation... et pourtant il devrait être bon étant fort. Si vous saviez comme il a l’air bon ! surtout parce qu’on voit qu’il veut l’être, ce grand diable vous effraye et vous êtes saisis de la douceur avec laquelle il vous parle; cette bonté dégageant de ce grand matamore a quelque chose d’attendrissant et disons-le d’humiliant, il vous traite comme des petits chiens dans un panier.
Дідусь казав, що серед зборища собак — пуделів, спанієлів, мопсів — усі видаються гарними й чарівними, але от заходить ньюфаундленд!... так само й у салоні, де зʼявляється Поль де Кассаньяк, — бідний дідусь, я не надішлю великому ньюфаундлендові листа з повідомленням про смерть.
Grand-papa disait que dans une assemblée de chiens, de caniches, d’épagneuls, de carlins, on les trouve beaux et charmants mais qu’un terre-neuve entre !... c’est ainsi d’un salon où paraît Paul de Cassagnac - pauvre grand-papa je n’enverrai pas de lettre de faire-part au grand terre-neuve.
Віктор помер. Я куплю собі чорного ньюфаундленда. Знаєте, це безглуздо, але щоб писати з більшою приємністю, я уявляю, ніби він читає через моє плече. Учора приходили приміряти мою жалобну сукню; Кароліна прислала мені ту саму кравчиню, яка ходила до панночки Акар приміряти її весільну сукню.
Victor est mort. Je m’achèterai un terre-neuve noir. Vous savez c’est absurde mais pour écrire avec plus de plaisir je me figure qu’il lit par dessus mon épaule. Hier on est venu essayer ma robe de deuil, Caroline m’a envoyée la même essayeuse qui est allée chez Mlle Acard pour sa robe de noce.
Усі ці церемонії позбавлять мене майстерні ще на кілька днів.
Toutes ces cérémonies vont me priver de mon atelier pendant quelques jours encore.
Я завжди вживатиму слово Покійний, але знайте: це завжди буде не хто інший, як Поль де Кассаньяк.
J’emploierais toujours le mot Défunt mais sachez bien que ce ne sera jamais une autre personne que Paul de Cassagnac.
Якщо робити все як належить, мені взагалі не варто було б його ніяк називати.
Pour bien faire je ne devrais le nommer d’aucune manière.