Четвер, 25 липня 1878

Берта пише мені, що Жюлі де Бенкендорф наклала на себе руки. Ви пам'ятаєте цю Жюлі — цю безумицю, що вийшла заміж за секретаря посольства, вела шалений спосіб життя вісімнадцять місяців, потім — продаж усіх меблів, судові пристави, від'їзд чоловіка до армії, дружини — до Парижа, де вона хоче вийти на сцену, скандали, злидні — і врешті постріл із револьвера в Булоні.

Berthe m'écrit que Julie de Benkendorff s'est suicidée. Vous vous souvenez de cette Julie, cette folle, mariée à un secrétaire d'Ambassade, menant un train d'enfer pendant dix-huit mois, puis vente de tous les meubles, huissiers, départ du mari pour l'armée, de la femme pour Paris où elle veut entrer au théâtre, scandales, misères et enfin un coup de revolver à Boulogne.

Доктор Мішель каже мамі, що в «Евенмані» збираються надрукувати щось «приємне» про Кассаньяка і його дружину — буцімто вона була коханкою Клемана Лор'є... Клеман Лор'є, ви пам'ятаєте — той, що позичав дружину Ґамбетті¹ в часи, коли той був Диктатором, і нажив величезний статок... якась темна особа, орлеаніст, здається.

Le Dr. Michel dit à maman qu'on va imprimer dans "L'Evènement" quelque chose de joli sur Cassagnac et sur sa femme comme quoi elle aurait été la maîtresse de Clément Laurier... Clément Laurier, vous vous souvenez bien qui prêtait sa femme à Gambetta pendant que celui-ci était Dictateur et qui a fait cette énorme fortune... une espèce d'on ne sait trop quoi, orléaniste je crois.

Пані Антонська — жінка, з якою треба бути обережною. Вона, пані Дубельт і княгиня Голіцина будуть мені вельми цінними, якщо я колись поїду шукати долі в Петербурзі, — а це не виключено. Добрий запас на майбутнє.

Madame Antonsky est une femme à ménager. Elle, Mme Doubelt et la princesse Galitzine me seront très précieuses si je vais jamais chercher fortune à Pétersbourg, ce qui n'est pas impossible. C'est une bonne réserve pour l'avenir.

Так, але все це пізніше — а поки що буду малювати.

Oui, mais tout cela plus tard, en attendant je vais peindre.

Примітки

Леон Ґамбетта (1838–1882) — республіканський політик, голова уряду «національної оборони» під час Франко-прусської війни 1870–71 рр.; один із провідних діячів Третьої республіки. ↩

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис