❦
Субота, 20 липня 1878
Samedi, 20 juillet 1878
З приводу підписки на користь Сиріт Отейля, яку започаткувало «Фіґаро» і яка зібрала 300 000 франків, — Поль де Кассаньяк написав статтю, де він гримить проти Республіканців, що купаються в благодіяннях Консерваторів, яких самі ж проклинають і ображають.
A propos de la souscription pour les Orphelins d’Auteuil dont « Le Figaro » a pris l’initiative et qui a produit 300.000 francs, Paul de Cassagnac a lancé un article dans lequel il tonne contre les Républicains qui sont comblés de bienfaits par les Conservateurs qu’ils maudissent et outragent.
Мені прикро бачити, як він весь час сідлає того самого коника: ці повторення, ці вічні атаки — набридають і більше не справляють враження. Після цієї статті «Фіґаро» опублікувало свою, де дякує за похвали на свою адресу, — але благає колег не домішувати політику до справи суто гуманітарної, і зауважує, що несправедливо громити народ, який жертвував нарівні з багатими: кожен приніс свій обол — це видно зі списків.
Je suis fâchée de le voir monter toujours sur le même dada, ces répétitions, ces éternelles attaques lassent et ne font plus d’impression. A la suite de cet article « Le Figaro » en a publié un dans lequel il remercie pour les louanges dont il est l’objet mais supplie ses confrères de ne pas mêler la politique dans une œuvre purement humanitaire et fait en outre observer qu’il est injuste de foudroyer le peuple qui a contribué comme les riches, chacun a apporté une obole, cela se voit dans les listes.
Ми всі були в залі, коли пані Ремблінська зʼявляється з моєю мандоліною і гітарою — довелося заспівати On dit que lʼon te marie і зіграти мої неаполітанські пісні. Загальне зворушення. Доктор Томашевський навіть стверджує, що треба мати подряпину на серці, аби співати з таким почуттям. Кумедно змушувати людей плакати, не завдаючи їм болю.
Nous étions tous dans la salle, lorsque Mme Rembelinsky apparaît avec ma mandoline et ma guitare, il a fallu dire On dit que l’on te marie et jouer mes chansons napolitaines. Attendrissement général. Le Dr Tomachewsky prétend même qu’il faut avoir une égratignure au cœur pour chanter avec tant de sentiment. C’est amusant de faire pleurer les gens sans leur faire de mal.
Пані Ґавіні попрощалась із мамою і передала мені сто пʼятдесят добрих і любʼязних слів, додавши, що і вона, і Дені страшенно до мене прихилились. Аби тільки це тривало! Ця привʼязаність мені дорожча за Кохання якогось чоловіка на зразок Мультедо, який, до речі, мене й не любить.
Madame Gavini a fait ses adieux avec maman et m’a fait dire cent cinquante choses gentilles et aimables en ajoutant que Denis et elle sont entichés de moi. Pourvu que cela dure ! Je tiens à cet amour plus qu’à l’Amour d’un homme comme Multedo qui ne m’aime pas d’ailleurs.
Розалі мимохідь перелічила моїх ворогів: Маркуар, Мультедо, Поль де Кассаньяк.
Rosalie tout en passant, a compté mes ennemis : Marcuard, Multedo, Paul de Cassagnac.
«Усі, — каже вона, — усі, крім вас, бачили, навіщо він ходив, а ви його розігрували!» Я не смію повірити в стільки прекрасних ретроспективних речей, страшенно марних і жахливо прикрих! Але я повторюю і довго ще повторюватиму, що занапастила себе з власної вини. Звісно, якби спитали великого чоловіка, він заперечив би — інакше він і не міг би, — але я переконана, що він охоче уклав би угоду з розрахунку 70 000 франків. А може, він би й не заперечував — це ж так природно, зрештою!
Tout le monde, dit-elle, tout le monde excepté vous, voyait pourquoi il venait et vous lui jouiez des farces ! je n’ose pas croire à tant de belles choses rétrospectives, terriblement inutiles et affreusement regrettables ! Mais je le répète et je répéterai longtemps que je me suis perdue par ma faute. Certes si on le demandait au grand homme il nierait et il ne pourrait faire autrement, mais je suis persuadée qu’il serait content de faire une affaire à raison de 70.000 francs. Peut-être même ne le nierait-il pas, c’est si naturel après tout !