❦
Понеділок, 15 липня 1878
Lundi, 15 juillet 1878
Все товариство їде до Франкфурта. Едуард Штраус грає в зоологічному саду. Я теж іду — подивитись на знамениту Аріадну.1 Вона в якійсь каплиці, освітленій рожевим. Це чудово... як і я.
Toute la société va à Francfort. Edouard Strauss joue au jardin zoologique. J’y vais aussi pour voir la fameuse Ariâne. Elle est dans une espèce de chapelle qui est éclairée en rose. C’est superbe... comme moi.
Маленький Дурасов, якому, як я, здається, вже казала, ледве двадцять один рік і який соромʼязливий, як сама соромʼязливість, починає трохи говорити. Проте досі він найбільше водиться з маленьким Дімітрієм Ремблінським, якому девʼять років. Ну й тип цей Дурасов (він небіж пані Луковкіної з Рима): подарував мені троянду, але, закладаюся, не бачить різниці між мною і старою Антонською.
Le petit Dourassoff qui comme je crois l’avoir dit a vingt et un ans à peine et timide comme la timidité même, commence à parler un petit peu. Pourtant la société qu’il fréquente le plus jusqu’à présent est celle du petit Dimitri Rembelinsky âgé de neuf ans. Un type que ce Dourassoff (il est le neveu de Mme loukowkine, de Rome) il m’a offert une rose, mais il ne voit pas, je parie, de différence entre moi et la vieille Antonsky.
Може, він маленький хитрун... Пані Абаза так думає... ось вам іще одна, зараз я вам її змалюю; говорили про графа Протасова-Бахметьєва, який мало не одружився з пані Дубельт.
Peut-être est-ce un petit sournois... Mme Abaza le croit... en voilà encore une, je vais vous la peindre; on parlait du comte Protassoff-Bachmétieff, qui a failli épouser Mme Doubelt.
— Це чоловік, у якого можна по-справжньому закохатися, — каже пані Абаза з переконанням, — він, правда, не дотепний, але елегантний, салонна людина, одне слово, шикарний2 чоловік.
- C’est un homme dont on peut être bien amoureuse, dit Mme Abaza avec conviction, il n’a pas d’esprit c’est vrai mais il est élégant et c’est un homme de salon, un homme chic enfin.
Не маючи чим краще зайнятися під час їжі та обіду, я намагаюся здогадатися, чому ця пані живе за кордоном... Вона не любить чоловіка, у якого інша родина, — але, певно, любить когось іншого... Може, вона, як мама... це чудово, але дуже нудно для оточення. Стаєш причепливою — чіпляєшся до дрібниць, одне слово, стаєш неприємною й важкою в щоденному спілкуванні. Невже ви думаєте, що якби в маминому серці був бодай якийсь людський інтерес, невже ви думаєте, що вона вчепилася б мучити мене тим, як моя покоївка вішає мою одежу в шафах чи прибирає мій нічний столик, — і так по кілька разів на день; так само як наводити лад на моєму туалетному столику чи письмовому столі, коли я десять разів на день, щоразу, як вона до них торкається, благаю її лишити речі як є, бо я розкладаю їх по-своєму і знаходжу кожну річ на її місці.
N’ayant rien de mieux à faire pendant mes repas et à dîner je cherche à deviner pourquoi cette dame habite l’étranger... Elle n’aime pas son mari qui a une autre famille, mais elle doit aimer quelqu’un d’autre... Elle est peut-être comme maman... c’est admirable, mais c’est bien ennuyeux pour son entourage. On devient tracassière, on s’accroche aux petites choses, enfin on devient désagréable et difficile dans le commerce de tous les jours. Est-ce que vous croyez que si maman avait quelque intérêt humain dans le cœur, est-ce que vous croyez qu’elle s’attacherait à me tracasser sur la façon dont ma femme de chambre accroche mes vêtements dans les armoires ou arrange ma table de nuit; et ça plusieurs fois par jour, de même que faire l’ordre sur ma toilette ou mon bureau quand je la supplie dix fois par jour, chaque fois qu’elle y touche, de laisser les choses comme elles sont parce que je les range d’après mon idée et je vais trouver chaque chose à sa place.
Так от, у неї це стало манією, і що б ви сказали, якби я вам сказала, що вона хоче виливати всі посудини, які трапляються їй у будь-якій кімнаті: умивальний таз, глечик і т. д. і т. д. Коли я це бачу, я не знаю, що зі мною робиться, — я ледь не непритомнію.
Eh bien chez elle c’est devenu une manie et que diriez-vous si je vous disais qu’elle veut vider tous les ustensiles qu’elle rencontre dans n’importe quelle chambre, cuvette, broc, etc. etc. Quand je vois cela je ne sais comment je deviens, ce sont des pâmoisons.
Я відповіла Дубельт.
J’ai répondu à la Doubelt.
Примітки
«Аріадна на пантері» (1814) — знаменита скульптура Йоганна Генріха Даннекера в музеї Бетмана у Франкфурті; її традиційно показували в рожевому світлі, що підкреслювало прозорість мармуру. ↩
У французькому тексті — «chic»: це французьке слово, вжите тут як модний світський сленг (не англійське). ↩