❦
Середа, 10 липня 1878
Mercredi, 10 juillet 1878
Товариство поповнюється паном і пані Афросімовими. Але я читаю свого Тіта Лівія. Мама пише, що Мультедо навідує її, скаржиться на порожній Париж і каже, що збирається битися на дуелі з журналістом, який образив його батька. Щоб наслідувати іншого. Я йому часто казала, що дійти до тридцяти двох років, жодного разу не побившись на дуелі, — доволі дивно для нинішніх часів.
La société s’augmente de M. et Mme Afrossimoff. Mais moi je lis mon Tite-Live. Maman écrit que Multedo vient la voir, se plaint de Paris vide et dit qu’il va se battre avec un journaliste qui a insulté son père. Histoire d’imiter l’autre. Je lui ai souvent dit qu’arriver à l’âge de trente-deux ans et ne s’être jamais battu était assez bizarre par le temps qui court.
Йде дощ. Я навіть уявити собі без огиди не можу, що виходжу заміж за Мультедо. Якби в нього було 300 000 франків ренти — ще куди не йшло, було б виправдання, і при кожному бунті серця чи тіла я знаходила б собі якийсь переконливий доказ. Але без грошей, без кохання!
Il pleut. Je ne peux même pas m’imaginer sans dégoût que j’épouse Multedo. S’il avait 300.000 francs de rente cela passerait encore, il y aurait une excuse et à chaque révolte du cœur ou du corps je me donnerais quelque bonne raison concluante. Mais sans argent, sans amour !
Він честолюбний, нікчема, знає, що я честолюбна, — і хоче моїх грошей. Який жах!
Il est ambitieux le misérable, il sait que je suis ambitieuse et il veut mon argent. Quelle horreur !
Я відповіла Берті та іншим.
J’ai répondu à Berthe et à d’autres.
Мультедо, сміючись, каже, що я в розпачі через шлюб Поля де Кассаньяка. — Ви не здатні нікого любити, — каже він, — але говорило честолюбство! Вийти заміж за вождя, майбутнього вождя партії... У своїй дурості я забула про честолюбство — думала лише про чоловіка. Ось чому я дала цьому статися! Я вважала, що ця людина — лише дамський угодник; вважала, що він чогось вартий лише в моїх очах! Щоразу, коли я чую, як про нього говорять із повагою, шаною... я лютую! Нещодавно Чернишев, старий серцеїд, назвав його шибеником1.
Multedo dit en riant que je suis désolée du mariage de Paul de Cassagnac - Vous ne pouvez aimer personne, dit-il, mais c’était l’ambition qui parlait ! Epouser le chef, le futur chef du parti... Dans mon imbécilité j’avais oublié l’ambition, je ne pensais qu’à l’homme. C’est pour cela que j’ai laissé faire ! J’ai cru que cet homme n’était qu’un homme à bonnes fortunes; j’ai cru qu’il ne paraissait quelque chose qu’à mes yeux ! Chaque fois que j’en entends parler avec considération, respect... je rage ! L’autre jour Tchernicheff, le vieil irrésistible le nommait Enfant terrible.
— Він дуже спритний, — сказала я, — от побачите, він дуже вигідно скористається своїм шлюбом, і в Парижі на нього дивитимуться дуже прихильно.
- Il est très adroit, dis-je, vous verrez qu’il fera quelque chose de très avantageux de son mariage et on le regardera très bien à Paris.
— Але ж, — відповів він із багатозначним виглядом, — є не тільки Париж. Я знаю, що він спритний, ще б пак! Треба бути хитрим, щоб поставити себе в Європі так, як поставив себе цей шибеник.
- Mais, répondit-il d’un air entendu, il n’y a pas que Paris. Je sais qu’il est adroit parbleu ! C’est qu’il faut être malin pour se poser en Europe comme cet enfant terrible s’est posé.
Усе це спадає мені на думку саме тоді, коли я збиралася заснути!
Tout cela me revient au moment ou j’allais dormir !
Господи милосердний! Невже це правда! Невже він велика людина?!! Якщо ні, то стане нею...
Miséricorde ! Serait-ce vrai ! Serait-il un grand homme ?!! S’il ne l’est pas, il le sera...
Божевільна, дурепа, злочинниця! Я бачила в ньому лише Пополя... Ще б пак, Пополя ще можна знайти, але того, іншого!!!
Folle, imbécile, criminelle ! Je n’y voyais que Popaul... Parbleu Popaul peut se retrouver mais l’autre !!!
З лінощів, з розважливості, з усіма своїми прекрасними роздумами, своїм досвідом, своїм смиренням я припустилася найжахливішої помилки, яка тільки може бути. Я дала всьому статися і прокинулася лише в останню мить! Я помираю з досади. Вам це ще гірко відгукнеться. Ах! мені вже гірко!
Par paresse, par sagesse avec toutes mes belles réflexions, mon expérience, mes résignations, j’ai commis la faute la plus épouvantable qui soit. J’ai laissé faire et ne me suis réveillée qu’au dernier moment ! J’en meurs de dépit. Il vous en cuira. Ah ! il m’en cuit !
Колись я так легко плакала. А тепер ця жахлива, ця непоправна помилка не змусила мене пролити жодної сльози.
Je pleurais si facilement autrefois. Maintenant cette horrible, cette irréparable faute ne m’a pas fait verser une larme.
Я змарнувала своє життя... у мене майже немає бажання оговтатися...
J’ai manqué ma vie... je n’ai presque pas le désir de me refaire...
Якщо Кассаньяк — Покійний, то я мертва... бо все, що може зі мною статися, — слава, почесті, гроші, — уже не буде тим; воно буде гарним, чудовим, може, розкішним, але не тим, що було створене саме для мене.
Si Cassagnac est Défunt je suis morte... car tout ce qui pourra m’arriver gloire, honneurs, argent, ne sera plus ça, ce sera beau, superbe, magnifique peut-être mais ce ne sera pas ce qui était fait exprès pour moi.
Примітки
В оригіналі французькою: «Enfant terrible» (буквально «жахлива дитина»; у переносному значенні — той, хто зухвало порушує умовності). Пізніше в записі той самий вираз: «cet enfant terrible». ↩