❦
Пʼятниця, 17 травня 1878.
Я охоче стала б комунаркою1 — хоча б для того, щоб підірвати всі будинки, всі родинні інтерʼєри!..Vendredi 17 mai 1878 Je me ferais bien communarde rien que pour faire sauter toutes les maisons, les intérieurs de famille !..
Домашній затишок треба любити, і немає нічого солодшого, ніж відпочивати в ньому, думкою вертатися до інших справ, що ти зробила, до людей, яких бачила... але відпочивати вічно! Не бачити нічого, крім цього жалюгідного сералю — Марі, Діна, мама, тітка, серед яких прогулюється, тягнеться улюблена султанша зі своїми гуслями, тромбонами, чорт знає чим!
On devrait l’aimer son intérieur et il n’y a rien de plus doux que de s’y reposer, d’y rêver aux autres choses qu’on a faites, aux personnes qu’on a vues... mais se reposer éternellement ! Ne rien voir que ce misérable sérail, Marie, Dina, maman, ma tante au milieu desquelles se promène, se traîne, la sultane favorite avec ses guzlas, ses trombones, ses diable sait quoi !
День із восьмої до шостої минає так-сяк у роботі, але ввечері!!
La journée de huit à six heures se passe tant bien que mal en travaillant, mais le soir ! !
Ліпитиму вечорами... щоб не думати, що я молода і що час минає, що мені нудно, що я бунтуюсь, що це жахливо!
Je vais sculpter le soir... pour ne pas penser que je suis jeune et que le temps passe, que je m’ennuie, que je me révolte, que c’est affreux !
А втім, як дивно — люди, яким не щастить ні в коханні, ні в справах.
Comme c’est drôle pourtant les gens qui n’ont pas de chance, ni en amour ni en affaires.
У коханні — це була моя вина, я задуряла собі голову через одних, кидала інших... але в справах.......... Якби в мене був талан — ми б могли мати вельми цікавий салон із Полем де Кассаньяком, моєю незалежністю, моєю оригінальністю; жінки ним керують? Панна Акар, панна Акар керує ним! Французька дівчина, якась панна Акар, Клер чи Матильда... Сюзанна, мабуть!
En amour c’était ma faute, je me montais la tête pour les uns, j’abandonnais d’autres... mais en affaires..........Si j’avais de la chance nous aurions pu avoir un salon fort intéressant avec Paul de Cassagnac, mon indépendance, mon originalité; les femmes le mènent ? Mlle Acard, Mlle Acard le mène ! Une jeune fille française, une Mlle Acard, Claire ou Mathilde... Suzanne peut-être !
Якби я була іншою — я б ним керувала, і в нас була б ціла зграя бонапартистських псів, і якби ця інша мала мій розум... (якби ви знали, як мій розум мене давить і дратує!) — вона стала б центром, свого роду знаменитістю... Але це я... Я чарівна, добре складена, дотепна, освічена, але... Це я — і все це ні до чого.
Si j’étais une autre je le mènerais et nous aurions un tas de chiens bonapartistes, et si cette autre avait mon esprit... (si vous saviez comme mon esprit m’assomme et m’énerve !) elle deviendrait un centre, une sorte de célébrité... Mais c’est moi... Je suis charmante, bien faite, spirituelle, instruite, mais... C’est moi et tout cela ne sert à rien.
Щоправда, щоб здійснити цю мрію, потрібне було б інше становище, інший лад у домі... тоді гасконець Кассаньяк поводився б зовсім інакше й не відмовився б головувати в пристойному салоні, грати роль пана Тьєра у принцеси Трубецької.
Il est vrai que pour réaliser ce rêve il faudrait une autre situation, un autre train de maison... alors le gascon Cassagnac ferait tout autrement et ne serait pas fâché de présider un salon convenable, de jouer M. Thiers chez la princesse Troubetzkoy.
Чи це так, чи інакше — байдуже, бо результат жалюгідний і огидний.
Est-ce cela, est-ce autre chose, qu’importe puisque le résultat est piteux et atroce.
Зараз піду плакати і молити Бога, щоб Він залагодив мені цю справу... Це дуже оригінально — розмовляти з Господом Богом, але це не робить Його ліпшим для мене. Якби Бог мав робити все, про що Його просять!.. Але інші не вміють просити... А я вірую, я благаю...
J’irai maintenant pleurer et prier Dieu pour qu’il m’arrange cette affaire... C’est très original de converser avec le Bon Dieu mais ça ne le rend pas meilleur pour moi. Si Dieu devait faire tout ce qu’on lui demande !... Mais les autres ne savent pas demander... J’ai la foi, moi, je supplie...
Я, мабуть, не заслуговую.
Je ne mérite sans doute pas.
Я думаю, що незабаром помру.
Je crois que je mourrai bientôt.
Примітки
«Комунарка» — жінка-учасниця Паризької комуни 1871 р. Тут Марі вживає слово для позначення руйнівного протесту. ↩