❦
Неділя, 14 квітня 1878 р.
Ми пішли в чорному до церкви — я користуюся тижнем, коли Шеппі нарешті закінчить мої портрети, щоб поговіти. Потім іду з Марі до «Мадлен», звідки ми забираємо Музе. Вона каже мені, що я не на своєму місці — і Кассаньяк теж, — що я роблю дурниці, і що він не сприймає мене серйозно, що я зовсім не відповідаю умовам програми, яку вона йому представила, — одне слово, що я потопаю в дрібницях, тоді як могла б грати всі можливі ролі, бути другою пані Рекамʼє, нарешті, бути чимось більшим! Але я цілком згодна з нею, кажу їй про це, одягаюся при ній, готова до… врешті за дві години я переживаю всі злети, і так руйную собі розум, що вже й не знаю, де я і що зі мною. Пан дʼАльт щойно пішов. Пан Мультедо щойно увійшов.Dimanche 14 avril 1878Nous sommes allées en noir, à l’église, je profite de cette semaine où Schaeppi va enfin finir mes portraits, pour faire mes dévotions. Et puis je vais avec Marie à la Madeleine d’où nous ramenons Mouzay. Elle me dit que je suis à côté de mon vrai rôle et Cassagnac aussi, que je fais des bêtises, et qu’il ne me prend pas au sérieux, que je ne remplis pas du tout les conditions du programme qu’elle lui avait présenté, bref que je me noie dans les inutilités tandis que je pourrais jouer tous les rôles imaginables, être une Mme Récamier enfin, être mieux ! Mais c’est que je suis bien de son avis, je le lui dis, je fais ma toilette devant elle, je suis prête à ... enfin en deux heures je passe par toutes les hauteurs, et me ravage tellement l’esprit que me voilà tout à fait je ne sais où et comment. M. d’Alt sort d’ici. M. Multedo vient d’entrer.
Потім пани де Плансі й Ґолдсмід. Мультедо почав залицятися до Діни, сподіваючись, що я підійду, як учора та раніше, і заберу його, — але я залишила його, бо там був Плансі, не гірший за нього, — і, оскільки я навіть не дивилася на нього, розмова зівʼяла, врешті-решт урвалася й стала важкою та нудною для обох, поки я розважалася з іншими, краєм ока помічаючи фази, через які проходили цей клятий депутат і бідна Діна, яка сміялася в душі. Одне слово, він пішов з усмішкою на вустах і опущеними очима — ви знаєте ту бентежну, знічену, жалюгідну усмішку…
Puis MM. de Plancy et Goldsmid. Multedo a commencé par faire la cour à Dina espérant que j’irai comme hier et comme avant le prendre, mais je l’ai laissé puisqu’il y avait Plancy qui est aussi bien que lui, de sorte que voyant que je ne le regardais même pas, la conversation s’alanguit et finit par finir et par devenir pesante et ennuyeuse à tous les deux pendant que je m’amusais avec les autres en remarquant du coin de l’œil les phases par lesquelles passaient le fichu député et la pauvre Dina qui en riait en dedans. Bref il est parti le sourire aux lèvres et les yeux baissés, vous savez bien ce sourire confus, gêné, pitoyable...
Я принизила його у своїх очах… він утішиться за двадцять один день військової служби. Я не церемонюся. А політичний салон Музе… Він бурхливо хвилює мій розум і викликає в мене гарячку. Ото я добра!… Якби це здійснилося, мені б більше не було чого бажати, і це було б неприродно. Це могло б легко відбутися — попри все. Якби Кассаньяк бачив мене очима іншого — так, але в тому-то й річ! Я хотіла весь день показуватися Кассаньяку, я була мила в чорному — для Кассаньяка, я малодушно пішла до «Мадлен» — і так само малодушно прогулялася б пішки Єлисейськими полями, якби всі ці люди не прийшли… а коли вони пішли — Діна, Марі й я, сидячи біля балконного вікна при зовсім поетичному сході місяця, ми почали так холодно, так цинічно їх розбирати по кісточках… байдуже — мій політичний салон…
Je l’ai humilié à mes yeux... il se consolera pendant ses vingt-et-un jours de service militaire. Je n’y vais pas de main morte. Et le salon politique de Mouzay... C’est que cela me bouleverse l’esprit et me donne la fièvre. Je suis bonne !... Si cela se faisait je n’aurais plus rien à désirer et ce ne serait pas naturel. Cela aurait pû être facilement, malgré tout. Si Cassagnac me voyait avec les yeux de l’autre., oui , mais voilà ! J’avais envie de me faire voir à Cassagnac toute la journée, j’étais gentille en noir, à Cassagnac, j’ai commis la lâcheté d’aller à la Madeleine j’aurais commis celle de me promener à pied dans les Champs-Elysées si tous ces gens n’étaient venus... et une fois partis, Dîna, Marie et moi, assises auprès d’une croisée-balcon, par un lever de lune tout poétique, nous nous sommes mises à les éplucher si froidement, si cyniquement... c’est égal, mon salon politique....
Мій Імператоре! Тут саме до речі це сказати.
Mon Empereur ! c’est le cas de le dire.
Блан прийшов увечері — Блан перетворений, помолодшалий, підтягнутий: ось що таке примирення. Тільки й говорить про нього, а тиждень тому говорив одне погане.
Blanc est venu le soir, Blanc transformé, rajeuni, retapé, ce que c’est que la réconciliation. Il ne fait qu’en parler, il y a huit jours il n’en disait que du mal.
Подумайте тільки — який жах! Кассаньякові набридла його угорка, і він бажає одружитися! З цього приводу Діна каже, що шалено закохана в нього, і ми говоримо про це. Блан стверджує, що такі характери, як Пополь і я, створили б ідеальний союз — або жбурляли б одне одному в голову карафки й склянки.
Pensez-donc quelle horreur ! Cassagnac a assez de sa femme hongroise et désire se marier ! A ce propos Dina se dit folle de lui et nous en causons. Blanc prétend que les caractères comme Popaul et moi feraient une union idéale ou bien se jetteraient les carafes et les verres à la tête.
Ідеальний союз… ні, бо я так боялася б його, що… зробила б зі своєї шкіри килимок для його ніг.
Union idéale... non, car j’en aurais si peur que... que je ferais de ma peau un tapis pour ses pieds.
Я не можу добре судити ні про що — не знаю, чи не збрехала б, сказавши, що в мені відбувається щось дивне — вживаючи технічний термін в аналогічних обставинах. Якби я була багатою!!!! Щодо багатства — уявляєте Поля де Кассаньяка, цю подобу великої людини, — шукає посаг?! Якби це сталося, то можна було б зневіритися в цілому світі! Але це було б огидно, жахливо! Такий чоловік, як він, не повинен одружуватися. Я говорила при Блані вільно, оголосивши й повторивши, що я вже не жінка і дивлюся на все це з вершини гори. Це правда — ну ж бо!!
Je ne puis bien juger de rien, je ne sais si [je] ne mentirais pas en disant qu’il se passe en moi quelque chose d’étrange pour employer le terme technique dans des circonstances analogues. Si j’étais riche !!!! A propos de richesses voyez-vous Paul de Cassagnac, cet espèce de grand homme, chercher une dot ?! Si cela arrivait ce serait à désespérer du monde entier ! Mais ce serait hideux, horrible ! Un homme comme lui ne doit pas se marier. J’ai parlé devant Blanc, sans me gêner ayant annoncé et répété que je n’étais plus femme et que je regardais tout cela du haut de la montagne. C’est la vérité, allons donc !!
Знаєте… є думки, в яких я зараз не зізнаюся.
Vous savez... il y a des pensées que je n’avoue pas à présent.
Тобто є Кассаньяк. навскоси Аж надто. І я б мала Кассаньяка. 1880
C’est-à-dire il y a Cassagnac. en travers Que trop. Et j’aurais eu Cassagnac. 1880
Бідолашний дідусь — він цікавиться всім і так страждає від того, що не може говорити. Я найкраще його розумію — він був такий щасливий сьогодні ввечері; я читала йому газети, і ми всі поговорили в його кімнаті. Це було для мене болем, радістю, зворушенням.
Pauvre grand-papa, il prend intérêt à tout, et souffre tant de ne pouvoir parler. Je le devine la mieux, il était si heureux ce soir, je lui ai lu les journaux et nous avons toutes causé dans sa chambre. C’était pour moi une peine, une joie, un attendrissement.
А тепер моя досада, мій гнів, мій відчай не мають виразу в людській мові!! Якби я малювала з пʼятнадцяти років — я вже була б знаменитою!!!
Et maintenant mon dépit, ma rage, mon désespoir n’ont pas d’expression dans la langue humaine !! Si j’avais dessiné depuis l’âge de quinze ans je serais déjà célèbre !!!
Розумієте?!!
Comprenez-vous ?!!