❦
Понеділок, 15 квітня 1878 р.
Шеппі приходитиме лише пополудні — отже, ця мука триватиме два тижні.Lundi 15 avril 1878Schaeppi ne viendra que les après-midi, par conséquent ce supplice durera deux semaines.
Коли я малюю — я вже не живу людським життям, я в роботі, — але коли позую…
Quand je dessine je ne vis plus de la vie des hommes, je suis à mon travail, mais quand je pose...
Сьогодні вранці, роздратована тим, що пропустила майстерню через листа цієї проклятої швейцарки, що прийшов надто пізно, я пішла до Лувру з Розалі і дорогою відправила Фортюне сказати Мультедо, що маю бути в Луврі, де зараз працює мадемуазель Шеппі, про яку я йому розповідала, — добра нагода представити їх одне одному, бо він хоче замовити свій портрет. Він відповідає, що о пів на першу із задоволенням буде в Луврі. Але дорогою я задумую піти рівно о дванадцятій і залишити його нудьгувати самого, — але добрішаю і вирішую все-таки його там дочекатися; однак Мультедо, видно, приречений на невдачу — музеї завжди закриті в понеділок, — тому я повертаюся й надсилаю йому записку такого змісту якомога пізніше.
Ce matin, ennuyée d’avoir manqué l’atelier grâce à la lettre de cette fichue Suissesse qui est arrivée trop tard, je m’en allai au Louvre avec Rosalie et en passant j’ai envoyé Fortuné dire à Multedo que devant me trouver au Louvre où travaille en ce moment Mlle Schaeppi dont je lui avais parlé, c’est une bonne occasion pour que je le lui présente puisqu’il a envie de faire son portrait. Il répond qu’à midi et demi il sera heureux de se trouver au Louvre. Mais en route je forme le projet de m’en aller à midi juste et de le laisser se morfondre tout seul, mais je deviens meilleure et décide de l’y attendre quand même, mais Multedo est sans doute voué au malheur, les musées sont toujours fermés lundi, je rentre donc et ne lui envoie le billet ainsi conçu que le plus tard possible.
Переписаний лист · Billet de Marie à A. Multedo, [15 avril 1878]Дорогий пане,Cher Monsieur,Хотіла представити вас мадемуазель Шеппі, але забула, що Лувр закритий у понеділок. Отже, не ходіть туди.Je voulais vous présenter à Mlle Schaeppi mais j’avais oublié que le Louvre était fermé le lundi. Ainsi donc n’y allez pas.Марі Башкирцева.Marie Bashkirtseff.
І ось його відповідь — такий самий італійський тенор, таке ж квітчасте, і таке ж… щоб його чорт забрав…
Et voici sa réponse aussi tenor italien, aussi fleurie et aussi... que le diable l’emporte...
Переписаний лист · Lettre dʼA. Multedo, lundi [15 avril 1878]Понеділок [15 квітня 1878] Панно,Lundi [15 avril 1878] Mademoiselle,Дякую вам, що зволили згадати про мене і про чарівний задум, який ви мені запропонували.Je vous remercie d’avoir bien voulu vous souvenir de moi et du charmant projet que vous m’avez proposé.Я знайшов вашу записку, повернувшись із Лувру. Я й сам, весь поглинутий радістю, яку відчував, забув, що понеділок — вихідний день для наших музеїв.J’ai trouvé votre petit mot en revenant du Louvre. Moi-même, tout entier à la joie que je ressentais, j’avais oublié que lundi est un jour de chômage pour nos musées.Перед зачиненими дверима палацу я відчув жорстоке розчарування.J’ai éprouvé devant les portes closes du palais un cruel désappointement.Справді, споглядати шедеври ніколи не набридає.On ne se lasse jamais en effet de contempler des chefs-d’œuvre.Коли я мав насолоду милуватися дивом у суботу й неділю, то тим радісніше бачити його знову в понеділок.Quand j’ai eu le délice d’admirer une merveille le samedi et le dimanche, je n’en suis que plus ravi de la voir de nouveau le lundi.Шанобливі вітання.Hommages respectueux.А. МультедоA. Multedo
Діна сказала, що Поль де Кассаньяк поводився б зовсім інакше, якби я була з ним хоча б наполовину такою любʼязною, як з Мультедо. Ця думка, може й безглузда, проте аж ніяк мене не тішить.
Dina a dit que Paul de Cassagnac serait tout autrement si j’avais été avec lui au moins la moitié aussi aimable qu’avec Multedo. Cette idée absurde peut-être, n’est cependant pas de nature à me réjouir.
Ноги, які малює Шеппі, нічого не варті. Мама та Діна повертаються і кажуть, що зустріли Кассаньяка з приятелем у холостяцькому екіпажі — в Булонському лісі, на Єлисейських полях. Це мене майже лютить — я сую босі ноги в білі мюлі, надіваю капелюх, вуаль, пальто й виходжу з Діною. Але ця прогулянка, ці кокотки, ці банкіри, ці гульвіси — все це викликало в мене огиду! Я більше ніколи не вийду в цей Париж, від якого мене нудить!
Les pieds que peint Schaeppi ne valent rien. Maman et Dina rentrent et disent qu’elles ont rencontré Cassagnac avec un ami, dans une voiture de jeune homme, au Bois, aux Champs-Elysées. Cela me met presque en colère, je passe mes pieds nus dans des mules blanches, mets un chapeau, un voile, un paletot et sort avec Dina. Mais cette promenade, ces cocottes, ces banquiers, ces gommeux, tout cela m’a dégoûtée ! Je ne sortirai plus jamais dans ce Paris qui m’écœure !
Отже, Поль де Кассаньяк стане таким, як усі!!
Alors Paul de Cassagnac va donc devenir tout le monde !!
Нехай одружуються з жінкою, яку кохають, але нехай не кажуть цинічно: «Наситився по вінця, вʼяну — одружімося!» Фу, жах! І це Кассаньяк прогулюється на Єлисейських полях з другом, який править!!
Qu’on épouse la femme qu’on aime mais qu’on ne se dise pas cyniquement : j’en ai assez tout plein, je me fane; marions-nous ! Fi ! l’horreur ! Et c’est Cassagnac qui se promène aux Champs-Elysées avec son ami qui conduit !!!
Боже мій, яка я дурна — чому ні? Я ж знала, що він буває у вищому світі, у Фобур Сен-Жермен, — і це вже лютило мене, і довело мене до сліз, бо я ніде не буваю — Я!! Це вічна історія… мої давні прагнення.
Mon Dieu que je suis bête, pourquoi pas ? Je savais bien qu’il allait dans le monde, au faubourg Saint-Germain et cela m’avait déjà mise en colère et cela m’a fait pleurer parce que je ne vais nulle part, Moi !! C’est l’histoire de toujours... mes anciennes aspirations.
Повітря важке, спекотно, вулиці ввечері повні екіпажів — я ненавиджу Францію, французів і Париж!
L’air est lourd, il fait chaud, les rues sont pleines de voitures vers le soir, je hais la France, les Français et Paris !
Париж необхідний тому, хто хоче бути відомою… але я його ненавиджу!!
Paris est nécessaire à qui veut être connue... mais je le hais !!!
Бальзак сказав у «Пошуку Абсолюту» щось, що порадувало б прибічників Імперії і радує мене, бо це їх виправдовує!!… Вона відчувала себе злочинницею на кшталт великих людей, які порушують свободи заради порятунку батьківщини.
Balzac a dit, dans « La Recherche de l’Absolu » quelque chose qui ferait plaisir aux impérialistes et qui me fait plaisir parce que cela les justifie !!... Elle se sentait criminelle à la manière des grands hommes qui violent les libertés pour sauver la patrie.
Шеппі малює жахливі ноги, що більше схожі на ноги шведки, ніж на мої. Я витрачаю час даремно.
Schaeppi peint des pieds atroces qui sont plutôt ceux de la femme suédoise que les miens. Je perds mon temps pour rien.
В цьому місті задихаєшся — вже надто спекотно.
On étouffe dns cette ville, il fait trop chaud déjà.
Мені нудно.
Je m’ennuie.
Я збентежена… Це неробство — це тому, що я не малюю.
Je suis troublée... C’est l’oisiveté, c’est parce que je ne dessine pas.
А проте треба мати ноги — замовлю з них зліпок… але для цього потрібні гроші, а їх у мене немає — тобто в нас немає.
Il faut pourtant avoir des pieds, je les ferai mouler... mais il faudrait de l’argent, je n’en ai pas, c’est-à-dire nous n’en avons pas.
Це чудовисько Мультедо, що думає, ніби він мені подобається!! Сьогоднішня вранішня історія ще більше переконає його в цьому. Я кілька разів сміючись казала йому: «Зберігайте цю переконаність якомога довше, дорогий пане», — коли він, здавалося, вважав себе обранцем. Фу, жах.
Ce monstre de Multedo qui croit me plaire !!! La chose de ce matin le lui fera croire. Je lui dis plusieurs fois en riant: gardez cette conviction aussi longtemps, que vous pourrez cher Monsieur, quand il avait l’air de se croire le préféré. Fi ! l’horreur.
Чому це не Поль де Кассаньяк! Скажімо ж це прямо. Тому що так завжди буває!!
Pourquoi n’est-ce pas Paul de Cassagnac ! disons-le donc. Parce que c’est toujours comme ça !!!
Якщо я коли й подобалася Блану, він позбувся цієї ідеї — як і личить поліцейському, яким він і є. До того ж — дволика людина, що стоїть цілком між нами і Кассаньяком, який і без того вже не був надто лагідним.
Si j’ai jamais plu à Blanc, il s’est défait de cette idée, comme un policeman qu’il est. Au surplus un homme à double visage et qui est absolument entre nous et Cassagnac qui sans cela déjà n’était pas trop doux.